Личинкоїд малий
| Личинкоїд малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) Самець малого личиноїда (підвид P. c. malabaricus)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pericrocotus cinnamomeus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Motacilla cinnamomea Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Личинкоїд малий[2] (Pericrocotus cinnamomeus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Є сестринським видом по відношенню до червоного личинкоїда[3].
_male_Narlai.jpg)
_-Sri_Lanka-8.jpg)
Опис ред.
Довжина птаха становить 14,5—16 см. У самців верхня частина тіла чорнувато-сіра, груди і боки оранжеві, живіт жовтуватий або світло-коричнюватий. На крилах і хвості оранжеві плями. Дзьоб міцний, чорний, крила відносно довгі. У самиць верхня частина тіла і голова сірі, горло білувате, нижня частина тіла жовтувата, світло-коричнювата або кремова, на боках, крилах і біля основи хвоста оранжеві плями. У самців підвиду P. c. pallidus верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла білувата, за винятком горла і боків. У самців підвиду P. c. malabaricus верхня частина тіла чорна, нижня частина тіла яскрава, оранжева, у самиць цього підвиду нижня частина тіла яскраво-жовта. У самиць підвиду P. c. sacerdos нижня частина тіла також жовта.
Підвиди ред.
Виділяють вісім підвидів:[4]
- P. c. pallidus Baker, ECS, 1920 — Пакистан і північно-західна Індія (долина річки Інд);
- P. c. peregrinus (Linnaeus, 1766) — північно-західні Гімалаї і північна Індія;
- P. c. malabaricus (Gmelin, JF, 1789) — Західні Гати (від Белгаума до Керали);
- P. c. cinnamomeus (Linnaeus, 1766) — центральна і південна Індія і Шрі-Ланка;
- P. c. vividus Baker, ECS, 1920 — від центральних Гімалаїв і східної Індії через центральну і південно-східну М'янму до Таїланду і перешийку Кра, на Андаманських островах;
- P. c. thai Deignan, 1947 — північно-східна М'янма, північний Таїланд і Лаос;
- P. c. sacerdos Riley, 1940 — Камбоджа і південний В'єтнам;
- P. c. saturatus Baker, ECS, 1920 — Ява і Балі.
Поширення і екологія ред.
Малі личинкоїди мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Індонезії і на Шрі-Ланці. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях, в мангрових лісах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються зграйками, на висоті до 1525 м над рівнем моря. Живляться комахами та їх личинками, яких ловлять в польоті або шукають серед рослинності. Сезон розмноження триває з березня по вересень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується на дереві, в розвилці між гілками або в колючих чагарниках, на висоті до 12 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць зеленого або кремово-білого кольору, поцяткованих пурпуровими плямками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pericrocotus cinnamomeus. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jønsson, Knud A.; Irestedt, Martin; Ericson, Per G. P.; Fjeldså, Jon (2010). A molecular phylogeny of minivets (Passeriformes: Campephagidae: Pericrocotus): implications for biogeography and convergent plumage evolution (PDF). Zoologica Scripta. 39 (1): 1—8. doi:10.1111/j.1463-6409.2009.00401.x. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 21 квітня 2022.
Джерела ред.
- Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |