Литія

сторінка значень у проекті Вікімедіа

Літія́ (церк.-слов. лїтίа від грец. λιτή — «ревна молитва») — різновид короткого богослужіння. Літією в сучасній практиці може називатися:

  1. частина всенічної, наступна за прохальною єктенією на великій вечірні, або за повсякденним славослів'ям на великому повечір'ї, під час якої здійснюється благословення хлібів, пшениці, вина та єлею;
  2. заупокійна служба, коротша, ніж панахида;
  3. хода і молебень під час суспільних лих.

Літія увійшла до церковної практики Візантії та становить звертання до Бога для дарування перемоги, відведення лих (голоду, землетрусів, повені, епідемій тощо) чи складання дяки за завершення суспільних нещасть.

Упродовж літії спільно моляться за всіх християн, священство, керівництво, за всіх хто зазнає кривд чи скорбот тощо. Відправляється також під час поховань, поминань або хресних ходів. Традиційно здійснюється у притворі, аби й каянники чи іновірці могли взяти участь. Кожне прощення супроводжується багатократним Господи, помилуй.

ДжерелаРедагувати

  • УСЕ, Київ, ПВП «Всеувито», 2001.