Лиска андійська
| Лиска андська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Fulica ardesiaca Tschudi, 1843 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лиска андійська[2] (Fulica ardesiaca) — водоплавний птах родини пастушкових, що мешкає в Андах.[3]
Опис ред.
Довжина птаха приблизно 46 см. Вона більша за розміром, ніж звичайна лиска, однак менша від гігантської і рогатої лисок. Андійська лиска сірого кольору, з темнішою, майже чорною головою і шиєю. Частково біла гузка і біла смуга на нижній стороні тіла помітні лише під час польоту. Колір восковиці і "щитка" на лобі, притаманного для лисух, різниться в залежності від морфи. Сполучення білої восковиці й білого (іноді жовтого) щитка частіше зустрічається в Еквадорі і центральній частині Перуанських Анд, а сполучення жовтої восковиці й червоного (іноді коричневого) щитка зустрічається на північному заході Аргентини, в Чилі, на перуанському узбережжі і на півдні Перуанських Анд, особливо в околицях озера Тітікака. В Перу можна зустріти одночасно дві морфи. Дзьоб сірий, очі червоні, ноги зеленувато-сірі або блакитнувато-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.[4][5].
Раціон ред.
Андійська лиска харчується водною рослинністю. Вона може пірнати на глибину 2–5 м в пошуках їжі.
Розмноження ред.
В Перу сезон розмноження триває з квітня по вересень, в Болівії з липня по серпень (в сухий сезон), в Чилі з листопада по січень (південним літом). Це моногамний птах. Гніздо будується з комишів або іншої водної рослинності. Зазвичай у виводку 4–5 пташенят.
Поширення ред.
Андійська лиска мешкає у високогір'ї Анд, від південної Колумбії до північної Аргентини. Також андійська лиска мешкає на узбережжі Перу, в районі Ліми і далі до чилійського кордону. Таким чином, андійська лиска мешкає у двох різних середовищах: на андських озерах на висоті 2200–4700 м над рівнем моря і в прибережній зоні (здебільшого в Перу, в Еквадорі й Чилі андійська лиска мешкає тільки на високогір'ї)
Збереження ред.
Це численний і поширений птах. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2012). Fulica ardesiaca. Архів оригіналу за 24 січня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Fulica ardesiaca. Rails, Gallinules and Coots (Rallidae) (англ.). IBC.Lynxeds.com. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Slate-colored Coot (Fulica ardesiaca). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ↑ Fulica ardesiaca (англ.). BirdLife.org. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 17 лютого 2011.