Лийтеся, сльози, сказав полісмен
«Лийтеся, сльози, сказав полісмен» (англ. Flow My Tears, the Policeman Said) — науково-фантастичний роман американського письменника Філіпа К. Діка. Дія роману відбувається у футуристичній антиутопії, де Сполучені Штати після Другої громадянської війни стали поліційною державою. Номінований на премії «Г'юго» в 1974 р.[1] та «Неб'юла» в 1975 р.[2] і нагороджений меморіальною премією імені Джона Кемпбелла в 1975 р.[2][3].
| «Лийтеся, сльози, сказав полісмен» | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Flow My Tears, the Policeman Said | ||||
.png) | ||||
| Назва на честь | Flow My Tearsd | |||
| Жанр | Наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Філіп Дік | |||
| Мова | англійська мова | |||
| Опубліковано | 1974 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | США «Doubleday» | |||
| Опубліковано українською | 2019 («Komubook») | |||
| Переклад | Гєник Бєляков | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Вперше українською мовою роман вийшов друком у видавництві «Komubook» 17 травня 2019 року :[4] перекладач — Гєник Бєляков, дизайнер обкладинки — Варвара Перекрест.[5]
Анотація
ред.11 жовтня 1988 року Джейсон Тавернер — чи не найвідоміший на планеті телеведучий, розважальним шоу якого захоплюються десятки мільйонів глядачів, та вже наступного дня він прокидається у брудному мотелі цілковитим ніхто. Він не просто втратив своїх друзів, славу й багатство, схоже, він втратив саму свою ідентичність. Однак у клаустрофобному антиутопічному світі, де кожен доносить на кожного й здається, що всі, навіть поліція, мають свої брудні таємниці, нездатність довести, ким ти є, в кращому разі означає автоматичне потрапляння до таборів примусової праці, а в гіршому — смерть. Відчайдушно намагаючись вижити в цьому сповненому пасток і небезпек середовищі, Тавернер ступає на шлях, який дасть йому змогу не лише розкрити таємницю власного «зникнення», але й поглянути на своє колишнє життя з перспективи, що ніколи не відкрилася б тій марнославній знаменитості, якою він був всього кілька днів тому.
«Лийтеся, сльози, сказав полісмен» — це зворушлива й дуже особиста притча про людську самотність, але заразом і про нашу здатність врешті пізнати те, ким ми є насправді.[6]
Назва
ред.Назва роману посилається на пісню англійського лютніста і композитора епохи Відродження Джона Дауленда «Лийтеся, сльози»[en] (англ. Flow, my tears). Філіп Дік використовує перший, другий, третій та п'ятий куплети як епіграфи до кожної частини роману.[7]
Пісня починається (перший куплет, оригінал):
Flow, my tears, fall from your springs, |
Український переклад Романа Осадчука:[7]
Лийтеся, сльози, струмками з очей! |
Український переклад
ред.- Філіп К. Дік Лийтеся, сльози, сказав полісмен / Переклад з англійської: Гєник Бєляков. — Київ: Комубук, 2019. — 328 с.[5][6] ISBN 978-617-7438-14-3
Примітки
ред.- ↑ 1974 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 13-12-2018.
- ↑ а б 1975 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 13-12-2018.
- ↑ Philip K. Dick, Won Awards For Science-Fiction Works. The New York Times. 03-03-1982. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 13-12-2018.
- ↑ Пост за 17 травня 2019 року, 04:00. Офіційна сторінка видавництва «Komubook» у «Facebook». 17-05-2019. Процитовано 22-05-2019.
- ↑ а б Проект: Лийтеся, сльози, сказав полісмен. Komubook. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 13-12-2018.
- ↑ а б Лийтеся, сльози, сказав полісмен. Філіп К. Дік. Komubook. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 22-05-2019.
- ↑ а б Пост за 5 квітня 2019 року, 07:40. Офіційна сторінка видавництва «Komubook» у «Facebook». 05-04-2019. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 05-04-2019.