Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 1976
Змагання з лижних перегонів на зимових Олімпійських іграх 1976 тривали з 5 до 14 лютого в містечку Зеефельд за 17 кілометрів від Інсбрука. Стартували та фінішували перегони на стадіоні «Ланлауфцентрум», збудованому до зимових Олімпійських ігор 1964[1].
| Лижні перегони на XII Зимових Олімпійських іграх | |
 Піктограма лижних перегонів | |
| Місце проведення | Зеефельд |
|---|---|
| Дати | 5–14 лютого 1976 |
| Кількість дисциплін | 7 |
| Учасників | 165 (114 чоловіки, 51 жінки) з 24 країн |
| ← 1972 | 1980 → |
| Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 1976
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Дистанція | ||||
| 5 км | жінки | |||
| 10 км | жінки | |||
| 15 км | чоловіки | |||
| 30 км | чоловіки | |||
| 50 км | чоловіки | |||
| Естафета 4 x 5 км | жінки | |||
| Естафета 4 x 10 км | чоловіки | |||
У змаганнях взяли участь 165 спортсменів (114 чоловіків та 51 жінка) з 24 країн. Розіграно 7 комплектів нагород — 4 серед чоловіків (15 км, 30 км, 50 км і естафета 4×10 км) та 3 серед жінок (5 км, 10 км і естафета 4×5 км. Програма змагань порівняно з Олімпійськими іграми 1972 року в Саппоро не змінилась, за винятком жіночої естафети, що вперше в історії Олімпійських ігор відбулась за формулою 4×5 км (а не 3×5 км, як було раніше). Усі перегони, окрім естафет, були з роздільним стартом учасників[1].
У загальному медальному заліку в лижних перегонах найкращими стали радянські лижники, що виграли 4 золоті нагороди, 2 срібні та 4 бронзові.
Маловідомий представник США Білл Кох, виборовши срібну медаль у перегонах на 30 км, став першим в історії, й до 2018 року єдиним, американцем, що виборов олімпійську нагороду в лижних перегонах[2].
Жіночі перегони на 5 км увійшли в історію тим, що радянську лижницю Галину Кулакову, яка посіла в ній 3-тє місце, дискваліфікували через виявлений в її організмі заборонений препарат «ефедрин». Це була перша в історії дискваліфікація за застосування заборонених препаратів у змаганнях лижників на Олімпіадах. Було встановлено, що ефедрин потрапив в організм Кулакової через застосування нею назального спрею від застуди, і дискваліфікація була поширена лише на одні перегони. Вже в наступних перегонах на 10 км Кулакова вийшла на старт і виборола бронзову медаль[3].
Чемпіони та призери
ред.Таблиця медалей
ред.| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  СРСР (URS) | 4 | 2 | 4 | 10 |
| 2 |  Фінляндія (FIN) | 2 | 2 | 1 | 5 |
| 3 |  Норвегія (NOR) | 1 | 1 | 0 | 2 |
| 4 |  НДР (GDR) | 0 | 1 | 1 | 2 |
| 5 |  США (USA) | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 6 |  Швеція (SWE) | 0 | 0 | 1 | 1 |
| Загалом (6 збірних) | 7 | 7 | 7 | 21 | |
Чоловіки
ред.| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 15 км |
 Микола БажуковСРСР |
43:58.47 | Євген Бєляєв СРСР |
44:01.10 |  Арто КойвістоФінляндія |
44:19.25 |
| 30 км |
Сергій Савельєв СРСР |
1:30:29.38 |  Білл КохСША |
1:30:57.84 | Іван Гаранін СРСР |
1:31:09.29 |
| 50 км |
 Івар ФормоНорвегія |
2:37:30.05 |  Ґерт-Дітмар КлаузеНДР |
2:38:13.21 |  Бенні СедергренШвеція |
2:39:39.21 |
| естафета 4×10 км |
Фінляндія (FIN) Матті Піткянен Юха Міето Пертті Теураярві Арто Койвісто |
2:07:59.72 | Норвегія (NOR) Пол Тюлдум Ейнар Саґстуен Івар Формо Одд Мартінсен |
2:09:58.36 | .svg){kind=small} СРСР (URS)Євген Бєляєв Микола Бажуков Сергій Савельєв Іван Гаранін |
2:10:51.46 |
Жінки
ред.| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 5 км |
Хелена Такало Фінляндія |
15:48.69 | Раїса Сметаніна СРСР |
15:49.73 | Ніна Балдичева СРСР |
16:12.82 |
| 10 км |
Раїса Сметаніна СРСР |
30:13.41 | Хелена Такало Фінляндія |
30:14.28 | Галина Кулакова СРСР |
30:38.61 |
| естафета 4×5 км |
СРСР (URS) Ніна Балдичева Зінаїда Амосова Раїса Сметаніна Галина Кулакова |
1:07:49.75 | Фінляндія (FIN) Лійса Суйкхонен Мар'ятта Кайосмаа Хількка Рійхівуорі Хелена Такало |
1:08:36.57 | НДР (GDR) Моніка Дебертсгеузер Зіґрун Краузе Барбара Пецольд Вероніка Гессе |
1:09:57.95 |
Країни-учасниці
ред.У змаганнях з лижних перегонів на Олімпійських іграх в Інсбруку взяли участь спортсмени 24-х країн.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Cross Country Skiing at the 1976 Innsbruck Winter Games. Sports Reference. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 28 червня 2019.
- ↑ Staff (2012). Bill Koch. Vermont Sports Hall of Fame. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ Galina Kulakova. Архів оригіналу за 20 січня 2011.