Лепкий Данило Хомич
| Лепкий Данило Хомич | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Сава Сливич | |||
| Народився |
29 грудня 1858 Літиня | |||
| Помер |
20 березня 1912 (53 роки) Старий Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | священик, письменник, етнограф, публіцист | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Дани́ло Хоми́ч Ле́пкий (літ. псевдонім Сава Сливич[1]) — український письменник, етнограф, публіцист, священник УГКЦ.
Життєпис ред.
Народився 29 грудня 1858 року в селі Літиня на Дрогобиччині. Навчався в чотирикласній Дрогобицькій нормальній школі отців василіян[2]. 1884 року закінчив Перемишльську духовну семінарію. Був священиком у різних селах Галичини, з 1900 — у Старому Самборі, де 1901 організував кредитне товариство, керував філією товариства «Просвіта». Друкувався в місцевих галицьких газетах, журналах, календарях. Автор повістей з галицького життя, автобіографічної повісті «Селянська дитина». Писав оповідання для дітей («Святий вечір», «Непослушливий школяр», «Дуб і потік»). Досліджував народні обряди і звичаї («Похоронні звичаї і обряди нашого народу», «Як-то дівчата приворожують женихів», «З вірування нашого люду: перелесник, манія, мара», «Дещо про вовкулаків»). Мав дружні взаємини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом, І. Трушем. Помер 20 березня 1912 року у Старому Самборі.
Дещо з відомого надрукованого ред.
- «Василько князь Теребовельскій: Историчне оповіданє», Коломыя, Печатня І. Брука и Спілки, 1898 (Бібліотека для рускои молодежи. Під ред. Юліяна Насальского).
- «З сельских образків»,1900, там же, ті ж.
- «Лівчицкій пан Кригулець»- Львів. Коштом и заходом товариства «Просвіта». Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1894.
- «Повінь: Оповіданє з житя малоруского люду». Коломыя. Печатня М. Білоуса, 1894.
- «Оповіданє з житя малоруского люду», 1912.
- «Селянська дитина», Коломыя. Печатня І. Брука й Спілки, 1900.
- «Сплачений довг: Оповіданє з міщанського житя». Львів. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1909.
- «Чужа кривда не загріє: Оповіданє з житя малоруского люду». — Коломыя. Печатня М. Білоуса, 1894.
Публіцистика ред.
- Положенє сельского люду під Львовом. // Дѣло, 19 червня 1890 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- З нашої хати. Де-що про наші селяньскі відносини // Дѣло, 13, 14, 15, 16 серпня 1890 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Образки з нашої самоуправи. Повиборча студія // Дѣло, 13, 14, 16 березня 1891 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Щавниця і лїчничі в нїй порядки. // Дѣло, 15 липня 1891 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Де-що про нїмцїв-кольоністів в Галичинї. // Дѣло, 24, 26, 28 серпня 1891 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Чим люди жиють? // Дѣло, 25, 26, 27 січня 1892 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
- ↑ Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого - Рід Богдана Лепкого. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 1 листопада 2022.
Посилання ред.
- Експерт. Цей день в історії [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Лепкий Данило Хомич // Енциклопедія сучасної України
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |