Леопольд Ліндтберг
Швейцарський режисер
Леопо́льд Лі́дтберґ (нім. Leopold Lindtberg; нар. 1 червня 1902, Відень, Австрія — пом. 18 квітня 1984, Зільс-ім-Енгадін, Граубюнден Швейцарія) — швейцарський театральний і кінорежисер австрійського походження.
| Леопольд Лідтберг | |
|---|---|
| нім. Leopold Lindtberg | |
 | |
| Ім'я при народженні | Леопольд Лембергер |
| Дата народження | 1 червня 1902 |
| Місце народження | Відень, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 18 квітня 1984 (81 рік) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Енценбюль (цвинтар)d[1] |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Швейцарія |
| Професія | режисер |
| Роки активності | 1934—1984 |
| Член у | Берлінська академія мистецтв |
| Діти | Susanne Lindtbergd і Bettina Lindtbergd |
| IMDb | ID 0512548 |
| Нагороди та премії | |
| Гран-прі Каннського МКФ (1946) | |
 Леопольд Ліндтберг у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Леопольд Лідтберг народився у Відні в єврейській сім'ї. Почав працювати в театрі у Німеччині, але з приходом до влади націонал-соціалістів був вимушений емігрувати. З 1933 року жив і працював у Швейцарії, був режисером Цюрихського драматичного театру.
Як кінорежисер Лідтберг поставив 31 фільм, ставав лауреатом «Гран-прі» (головного призу) Каннського кінофестивалю (за фільм «Останній шанс», 1945) і «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю (фільм «Четверо у джипі», 1951).
Фільмографія ред.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1932 | к/м | Якщо двоє свариться | Wenn zwei sich streiten |  |
|
| 1939 | Вахмістр Штудер | Wachtmeister Studer | |
||
| 1942 | Зловживання любовними листами | Die mißbrauchten Liebesbriefe | |
| |
| 1942 | Постріл з амвона | Der Schuß von der Kanzel | |
||
| 1944 | Марія-Луїза | Marie-Louise | |
||
| 1944 | Landammann Stauffacher | |
|||
| 1945 | Останній шанс | Die letzte Chance | |
||
| 1949 | Царювання Матто | Matto regiert | |
| |
| 1950 | Швейцарський тур | Swiss Tour | |
||
| 1951 | Четверо у джипі | Die Vier im Jeep | |
||
| 1953 | Вони знайшли дім | Sie fanden eine Heimat | |
| |
| 1964 | т/ф | Генріх VI | Heinrich VI | |
|
| 1972 | т/ф | Кішки-мишки | Katzenspiel | |
|
| 1974-1998 | т/с | Деррік | Derrick | |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Леопольда Ліндтберґа[2] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1941 | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Зловживання любовними листами | Номінація |
| Кубок Бієннале | Перемога | ||
| 1942 | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Landammann Stauffacher | Номінація |
| 1947 | Міжнародний Гран-прі | Царювання Матто | Номінація |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1946 | Гран-прі фестивалю | Останній шанс | Перемога |
| Міжнародна премія миру | Перемога | ||
| 1951 | Гран-прі фестивалю | Четверо у джипі | Номінація |
| 1953 | Вони знайшли дім | Номінація | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1951 | Золотий ведмідь | Четверо у джипі | Перемога |
| 1953 | Бронзовий ведмідь | Вони знайшли дім | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. — ISBN 3-280-02809-4
- ↑ Нагороди та номінації Леопольда Ліндтберґа на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
- Леопольд Ліндтберг на сайті IMDb (англ.)
- Леопольд Лідтберг [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті filmportal.de
- Леопольд Лідтберг [Архівовано 15 лютого 2012 у Wayback Machine.] на сайті Swiss Film Directory
|
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |