Вікіпедія

Ліна Вейт

американська акторка, продюсерка та сценаристка
(Перенаправлено з Лена Вейт)

Ліна Вейт (англ. Lena Waithe 17 травня 1984 року, Чикаго, США) — американська акторка, продюсерка та сценаристка.[2] Стала відомою завдяки співавторству та виконанню ролі в серіалі компанії Netflix Майстер не на всі руки[en]. Вейт увійшла в історію Прайм-тайм премії «Еммі» (англ. 69th annual Primetime Emmy Awards), ставши першою чорношкірою жінкою-володаркою Прайм-тайм премії «Еммі» за Видатний Сценарій для Комедійних Серіалів завдяки своїй роботі над Майстер не на всі руки.[3][4][5][6] Епізод День Подяки[en], за котрий їй було присуджено Еммі, частково  заснований на власному досвіді з матір'ю акторки.[7] Вона також є творцем серіалу компанії Showtime Чи (англ. The Chi).[8]

Ліна Вейт
англ. Lena Waithe
Lena Waithe
Дата народження 17 травня 1984(1984-05-17)[1] (40 років)
Місце народження Чикаго
Громадянство  США
Alma mater Колумбійський коледж Чикагоd (2006) і Evanston Township High Schoold
Професія акторка, кінопродюсерка, сценаристка, продюсерка, шоуранерка
Членство Writers Guild of America Westd
Нагороди
IMDb ID 2913119
CMNS: Ліна Вейт у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вейт.

Ранні роки ред.

Вейт народилась у Чикаго, Іллінойс.[9][10] Однак, від самого початку акторська гра не була пріоритетом для Вейт,[11][12] з семи років вона знала, що хоче стати авторкою для телебачення та отримала всесторонню підтримку у своєму прагненні від своєї одинокої матері та бабусі. Батьки розлучилися коли їй було три. Вейт та її сестра зростали у Сауз Сайді, Чикаго (англ. South Side, Chicago), у дванадцять Вейт вступила до місцевої, більшою частиною афро-американської, середньої школи Тернер Дрю (англ. Turner-Drew). Вона закінчила середню школу Еванстону (англ. Evanston Township High School) та отримала ступінь у кінематографічному та телевізійному мистецтвах[13] у чиказькому коледжі Колумбія (англ. Columbia College Chicago) у 2006[14], схвально висловлюючись про підтримку з боку викладача драматургії Майкла Фрая (англ. Michael Fry).[15]

Кар'єра ред.

Була авторкою для серіалу компанії Fox Кістки (англ. Bones), авторкою ситкому компанії Nickelodeon Як смалити (англ. How to Rock) у 2012 і продюсером сатиричної комедійної стрічки Шановні білі (англ. Dear White People) у 2014.[16] Вейт написала сценарій для YouTube-серіалу «Twenties», що був спродюсований Flavor Unit Entertainment на замовлення BET у 2014, та знялася в ньому.[17][18] На додачу до написання сценарію та режисерської роботи над короткометражним фільмом «Save Me», що демонструвався на декількох незалежних кінофестивалях[19], Вейт написала сценарії до вебсеріалу «Hello Cupid» у 2013 та до вірусного відео Shit Black Girls Say.

У 2014 Variety назвала Вейт однією зі своїх «10 Коміків до Перегляду». У серпні 2015, мережа Showtime замовила пілот майбутнього серіалу The Chi, сценарій до якого написала Вейт та продюсером якого став Common. Серіал розповідає історію дорослішання молодого афроамериканця в місті.[20] Метою Вейт, як творця шоу, було використання власного досвіду зростання в Сауз Сайді та розуміння його розмаїття для створення більш детальної, аніж зазвичай заведено зображувати, картини свого міста.[21]

Вейт відібрали для ролі в Майстер не на всі руки після зустрічі з творцем та актором-виконавцем головної ролі Азізом Ансарі, який разом з Аланом Янгом, від початку прописав Деніс як білу жінку-натуралку з перспективою, як каже сама Вейт, зробити її основною любовною лінією для головного героя: «За якоїсь причини, [директор по підбору акторів] Елісон Джонс обрав мене на цю роль, чорношкіру гей-жінку.» Ансарі та Янг переписали сценарій так, щоб персонаж більше скидався на Вейт: «Усі ми, актори, грали більш контрастні версії самих себе» Вейт каже: «Не знаю чи бачила я взагалі коли-небудь по ТВ бешкетну стильну лесбійку, що ходить в шароварах та кльовому спортивному светрі Topshop». Вона також каже: «Я знаю наскільки багато на світі таких самих жінок як я. Ми існуємо. Для мене саме очевидність цього і була найважливішим та захопливим».

У 2017 Вейт та Ансарі отримали Прайм-тайм премію «Еммі» за Видатний Сценарій для Комедійних Серіалів за 2 епізод («Thanksgiving») сезону.[22] Вона стала першою чорношкірою жінкою, що отримала цю нагороду.[23][24] Вейт змалювала епізод як заснований на власному досвіді камінг-ауту.[25] У промові для «Еммі» вона висловила особливе послання для ЛГБТ [26] спільноти, зробивши акцент на тому, як «Речі, що відрізняють нас, насправді є нашою суперсилою».[6] Вона скінчила промову, визначивши свій шлях як шлях меншини: «дякую за те, що сприйняли маленького індійського хлопчика з Північної Кароліни та маленьку чорну гей-дівчинку із Сауз Сайду, Чикаго.»[27] Вейт також працювала над створенням автобіографічного драматичного серіалу під назвою Чи.[28][29] Видання Out додало Вейт до свого Out100: Творець Року 8 листопада, 2017.[30]

Вейт написав і продюсував кримінальний фільм про дорожню подорож Queen & Slim з Джоді Тернер-Сміт і Даніелем Калуя в головних ролях, а режисер Меліна Мацукас. Він був випущений 27 листопада 2019 року компанією Universal Pictures.[31]

У 2020 році Вейт озвучила анімаційний фільм Pixar «Вперед», де зіграла циклопа-поліцейського Спектра, першого дивного анімаційного персонажа в історії Disney.[32]

Вона зосереджується на залученні більшої кількості кольорових людей і квір-митців для своїх кіно- та телевізійних проектів.[33] У 2020 році її продюсерська компанія Hillman Grad Productions відкрила програму наставництва[34] та навчання за фінансової підтримки компанії з виробництва морозива Froneri.[35] Нещодавно вона уклала угоду з Warner Bros. TV Group, щоб розробити телеверсію Hoop Dreams.[36]

Приватне життя ред.

Була в стосунках з Аланою Майо, виконавчим директором, протягом трьох років. Їх заручини сталися на День Подяки 2017 року.[37][38][39]

Вейт описала свою сім'ю як «ліниві християни» і зазначила у 2018: «Я щиро вірую у Бога, і Ісуса Христа, і що Бог створив мене та все навкруги. І я просто намагаюся бути хорошою людиною. Я думаю, що основа моєї релігії у тому, щоб бути хорошим та чесним.»[40]

Фільмографія ред.

Кіно ред.

Рік Назва Роль Примітки
Save Me Режисерка та сценаристка; Короткометражний
Шановні білі Продюсерка
Ladylike Співпродюсерка
Step Sisters Продюсерка
Першому гравцеві приготуватися Ейч / Гелен

Телебачення ред.

Рік Назва Роль Примітки
2007–2008 Girlfriends Асистент виконавчого продюсера (2 епізоду)
2014 The Comeback Саммер Епізод: «Валері Стикається з Критикою»
2014–2015 Кістки Сценаристка (15 епізодів)
2012 M.O Diaries Сценаристка
2012 Як смалити Сценаристка (2 епізоди)
2013 Hello Cupid Сценаристка (7 епізодів)
2014 Transparent Джейн Епізод: «Еліза»
2015-2021[41] Майстер не на всі руки Деніс Основний персонаж, 3 сезони; Сценарист («Thanksgiving»)
2018 Чи Творець, сценаристка (3 епізоди)
2018 This Is Us Співробітник притулку для тварин Епізод: «That'll Be the Day»
2018 Шановні білі П. Нінні Гостя (3 епізоду)

Нагороди ред.

Прайм-тайм премія «Еммі» ред.

Рік Номінована робота Категорія Результат
2017 Майстер не на всі руки (Епізод: «Thanksgiving»)

(з Азізом Ансарі)

Видатний Сценарій для Комедийних Серіалів Перемога

Інші нагороди ред.

У 2017 Видання Out назвало її Творцем Року, а The Advocate назвав її фіналістом свого рейтингу «Персона Року».[42][43]

Примітки ред.

  1. ↑ MAK
  2. ↑ Rose, Lacey; O'Connell, Michael; Sandberg, Bryn Elise; Stanhope, Kate; Goldberg, Lesley (28 серпня 2015). Next Gen Fall TV: 10 Stars Poised for Breakouts. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2015.
  3. ↑ Garcia, Patricia (17 листопада 2015). Meet Lena Waithe, Master of None's Wisest and Funniest BFF. Vogue. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  4. ↑ Zwecker, Bill (3 листопада 2015). Chicagoan Lena Waithe Plays Herself (Sort Of) In Aziz Ansari's Netflix Series. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за грудень 7, 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  5. ↑ Falcone, Dana Rose (10 листопада 2015). Master of None cast reveal how they're just like their characters. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  6. ↑ а б Littleton, Cynthia (18 вересня 2017). Lena Waithe Makes Emmy History as First Black Woman to Win for Comedy Writing. Variety (амер.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  7. ↑ https://www.facebook.com/bethoniebutler. Why Lena Waithe's historic Emmy win for 'Master of None' is so meaningful. Washington Post. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  8. ↑ Hyman, Dan (2018). With 'The Chi,' Lena Waithe Heads Home in Search of the Real Chicago. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  9. ↑ Swartz, Tracy (18 листопада 2015). Chicago-set pilot to be a mix of 'Fruitvale Station,' 'Crash'. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 2 грудня 2015.
  10. ↑ Harris, Marquita (5 лютого 2016). Why We 'Should Be Embarrassed' About This Year's Oscars. Refinery29. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.
  11. ↑ Weidenfeld, Lisa (18 листопада 2015). 'Master of None's' Lena Waithe Talks Accidental Stardom, 'Failure to Launch'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 29 листопада 2015.
  12. ↑ Mast, Audrey Michelle (11 липня 2014). Lena Waithe (BA '06). Columbia College Chicago: Alumni Spotlights. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 2 грудня 2015.
  13. ↑ Lena Waithe '06. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  14. ↑ Millennial Hustle. DEMO Magazine. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  15. ↑ Associate Professor Michael Fry. Columbia College Chicago. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  16. ↑ Goldberg, Lesley (11 серпня 2015). Showtime Orders Black Coming-of-Age Drama Produced by Common. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 29 листопада 2015.
  17. ↑ Holman, Jordyn (1 липня 2014). Comedian Lena Waithe Inks Deal With BET to Write Pilot 'Twenties' (Exclusive). Variety. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  18. ↑ Hasin, Sarvat (28 серпня 2013). On Making Mirrors. The Toast. Архів оригіналу за січень 27, 2018. Процитовано 1 грудня 2015.
  19. ↑ Fox, Sarah (11 серпня 2015). Lena Waithe, Common to create coming of age drama series. The / Slanted. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  20. ↑ Littleton, Cynthia (9 січня 2017). Showtime Gives Series Order to Drama 'The Chi'. Variety (амер.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  21. ↑ Metz, Nina. Writers and cast of Lena Waithe's 'The Chi' aim to show South Side in a different light. chicagotribune.com (амер.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  22. ↑ Moniuszko, Sara M. (16 травня 2017). Lena Waithe's powerful Emmys speech: Our differences 'are our superpowers'. USA Today. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  23. ↑ Outstanding Writing for a Comedy Series - 2017. Television Academy (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
  24. ↑ Saraiya, Sonia. Lena Waithe on Being the 1st Black Woman Nom'd for Comedy Writing Emmy. Variety. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  25. ↑ Villarreal, Yvonne (10 серпня 2017). How Lena Waithe's coming-out story inspired the 'Master of None' Thanksgiving episode. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  26. ↑ About the LGBTQIA Resource Center | Lesbian, Gay, Bisexual, Transgender, Queer, Intersex, Asexual Resource Center. lgbtqia.ucdavis.edu (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  27. ↑ Read the Full Text of Master of None Writer Lena Waithe's Moving Emmys Speech. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  28. ↑ Littleton, Cynthia (17 вересня 2017). Lena Waithe Wins Emmy: First Black Woman to Get Comedy Writing Award. Variety. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  29. ↑ Andreeva, Nellie, «Showtime Picks Up Drama ‘The Chi’ To Series; Jason Mitchell Joins Cast — TCA» [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.], Deadline Hollywood, January 9, 2017.
  30. ↑ OUT100: Lena Waithe, Artist of the Year (англ.). 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  31. ↑ Kroll, Justin; Kroll, Justin (8 листопада 2018). Jodie Turner-Smith to Star Opposite Daniel Kaluuya in ‘Queen & Slim’ (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  32. ↑ "Onward" Will Feature Disney's First LGBTQ Animated Character Voiced by Lena Waithe. Black Enterprise (амер.). 27 лютого 2020. Процитовано 2 вересня 2022.
  33. ↑ Nast, Condé (22 березня 2018). The Cover Story: Lena Waithe Is Changing the Game. Vanity Fair (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  34. ↑ Donnelly, Matt; Donnelly, Matt (16 грудня 2020). Lena Waithe’s Hillman Grad Launches Mentorship Lab for Writers, Actors, Executives. Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  35. ↑ Froneri News. www.froneri.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
  36. ↑ Goldberg, Lesley; Goldberg, Lesley (15 листопада 2021). Lena Waithe Prepping ‘Hoop Dreams’ Series as Part of WBTV Overall Deal. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  37. ↑ Alana Mayo | Professional Profile. Linked in.[недоступне посилання з 01.02.2018]
  38. ↑ Lena Waithe Explains How She Got Into A Relationship With A Straight Woman (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  39. ↑ Missing, Natalie (19 грудня 2017). Lena Waithe Got Engaged on Thanksgiving, Is Truly Committed To Queering Thanksgiving. Autostraddle (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  40. ↑ 'The Chi' Creator Lena Waithe Says Television 'Taught Me How To Dream'. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  41. ↑ Petski, Denise (26 квітня 2021). ‘Master Of None’: Netflix Unveils Season 3 Trailer & Premiere Date. Deadline (амер.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  42. ↑ Fabian, Les (8 листопада 2017). OUT100: Lena Waithe, Artist of the Year | Out Magazine. Out.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  43. ↑ Advocate.com Editors (20 липня 2017). Person of the Year: Transgender Americans. Advocate.com. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліна_Вейт&oldid=41615399