Леляк юкатанський
| Леляк юкатанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Nyctiphrynus yucatanicus (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Caprimulgus yucatanicus Otophanes yucatanicus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Леля́к юкатанський[2] (Nyctiphrynus yucatanicus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[3][4]. Мешкає на півострові Юкатан.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 19,5-22 см, вага 22-28 г[5]. Існує коричнева і руда морфи, остання є поширеною переважно серед самиць. У представників коричневої морфи забарвлення є переважно темно-сіро-коричневе, поцятковане бурими, сірими і чорними смужками. Обличчя темно-коричневе або чорнувато-буре, поцятковане коричневими смужками. На потилиці і шиї слабо виражений охристий "комір", на горлі біла пляма. Нижня частина тіла бурувато-сіра, поцяткована чорними смужками. Хвіст тьмяно-чорнуватий, поцяткований сіруватими і охристими плямками, крила округлої форми. 4 крайні пари стернових пер мають широкі білі кінчики. У представників рудої морфи забарвлення є переважно рудувато-коричневим[6][7].
Поширення і екологія
ред.Юкатанські леляки мешкають в мексиканських штатах Кампече, Юкатан (за винятком північного узбережжя) і Кінтана-Роо, на північному сході Гватемали та на півночі Белізу[8]. Вони живуть в сухих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 250 м над рівнем моря. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Гватемалі з квітня по червень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 2 жовтувато-охристих яйця, поцяткованих коричневими плямками[9].
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція юкатанськиз леляків становить від 20 до 50 тисяч птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Nyctiphrynus yucatanicus. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 01 травня 2022.
- ↑ Robbins, M.B.; Ridgely, R.S. (1992). Taxonomy and natural history of Nyctiphrynus rosenbergi (Caprimulgidae). Condor. 94: 984—987. doi:10.2307/1369294. hdl:1808/19236. JSTOR 1369294. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Holyoak, D. T. (19 липня 2001). Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. OUP Oxford. ISBN 978-0-19-854987-1. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Cleere, Nigel (30 серпня 2010). Nightjars: A Guide to Nightjars and related birds. A&C Black. ISBN 978-1-4081-3547-1. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Hardy, John William; Straneck, Roberto (1989). The Silky-Tailed Nightjar and Other Neotropical Caprimulgids: Unraveling Some Mysteries. The Condor. 91 (1): 193—197. doi:10.2307/1368162. ISSN 0010-5422. JSTOR 1368162. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Chapple, General Sir John. Shipstern Wildlife Reserve Bird Species Checklist (PDF): 27—36. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Van Tyne, Josselyn (1935). The birds of northern Petén, Guatemala. Ann Arbor, Mich.: University of Michigan press. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |