Лелявський Микола Семенович
Лелявський Микола Семенович (1853 — 22 лютого 1905, Санкт-Петербург) — вчений-гідротехнік, винайшов прилад для визначення швидкості течії та напрямки струменів.
| Микола Семенович Лелявський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1853 |
| Помер | 18 лютого (3 березня) 1905 Санкт-Петербург |
| Поховання | Видубицький монастир |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Петербурзький інститут інженерів шляхів |
| Галузь | гідротехніка |
| Діти (6) | Лелявський Борис Миколайович |
 Лелявський Микола Семенович у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в 1853 році.
1875 року закінчив Петербурзький інститут інженерів шляхів, працював у комісії по вивченню й опису судноплавних річок Росії.
Під керівництвом Лелявського в 1875—1884 роках виконано значні дослідні і виправні роботи з метою забезпечення умов судноплавства в нижній течії Прип'яті і по поліпшенню судноплавної дороги по Дніпру. Розробив оригінальну систему регулювання русел струмененапрямними регуляційними спорудами, що отримала високу оцінку на Міжнародному судноплавному конгресі в Гаазі в 1894 році.
З 1894 року — начальник Катеринославського відділення Київського округу шляхів, з 1898 року — начальник цього округу.
Помер 18 лютого (3 березня) 1905 року у Санкт-Петербургі[1].
Був похований в Києві у склепі на некрополі Видубицького монастиря. Над входом напис: «1905», а нижче: «Н. С. Лелявский», збоку біля дверей таблиця радянського періоду з написом[2]:
«Видатний російський учений інженер-гідротехнік, основоположник учення про формування річкових русел Микола Семенович Лелявський 1853 — 9 ІІ 1905»
Нині склеп використовується як господарська будівля.
Наукова діяльність
ред.Вивчав структуру водного потоку і запропонував нову схему внутрішніх течій, розвинену згодом радянськими гідрологами. Винайшов прилад (підводний флюгер) для визначення швидкості течії та напрямки струменів.
Основні праці — з питань руслової гідротехніки, зокрема:
- «О речных течениях и формировании речного русла», в книзі: «Вопросы гидротехники свободных рек», М., 1948;
- «Об исследованиях передвижения песчаных кос у г. Александровска», там же;
- «Об углублении наших больших рек», там же.
Примітки
ред.- ↑ Киевлянин, 1905.
- ↑ Дата смерті на табличці на склепі вказана помилково.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- «Вопросы гидротехники свободных рек». Сборник избранных трудов основоположников русской русловой гидротехники, М., 1948.
- Проскуряков А. К. «В. М. Лохтин и Н. С. Лелявский — основатели учения о формировании русла.» Л., 1951.
- Инженер Н. С. Лелявский (Некролог). // Киевлянин. — Киев, 1905. — № 51 (20 лютого). — С. 4.