Лелюк Юрій Іванович

	Юрій Лелюк
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Іванович Лелюк
Народження	4 січня 1963 (61 рік)
	Березне
Зріст	169 см
Вага	64 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив виступи
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Березне)
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Юрій Іванович Лелюк (4 січня 1963, Березне) — радянський та український футболіст, що грав на позиції півзахисника і захисника. Відомий за виступами за низку клубів другої ліги СРСР, найбільш відомий за виступами в складі рівненського «Авангарда», у складі якого зіграв понад 120 матчів у чемпіонатах СРСР, та ставав бронзовим призером чемпіонату УРСР у 1981 році, брав участь також у складі «Авангарда» в сезоні 1990 року, коли команда також здобула 3-тє місце в українській зоні другої ліги.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лелюк.

Клубна кар'єра ред.

Юрій Лелюк народився в Березному, і розпочав займатися футболом у місцевій ДЮСШ. Розпочав виступи на футбольних полях у місцевій аматорській команді «Случ» у 1980 році. наступного року перспективного молодого футболіста запросили до головної команди області — ровенського «Авангарда», який виступав у другій радянській лізі. У першому ж сезоні в ровенському клубі Юрій Лелюк став гравцем основного складу, й став володарем бронзових медалей чемпіонату УРСР, які вручалися за третє місце в українській зоні другої ліги. Футболіст грав у основі «Авангарда» до початку 1984 року, коли його призвали на строкову службу в Радянську Армію. Службу Лелюк проходив спочатку у дублюючому складі команди першої ліги СКА «Карпати», а пізніше грав за команду ЛВВПУ. Після повернення з армії футболіст нетривалий час знову виступав у складі «Авангарда», а з початку 1986 року став гравцем іншої команди другої ліги — «Шахтар» з Караганди. Разом із ним до Караганди з України прибули захисники Василь Деркач і Павло Брюхов.^[1] У новій команді Юрій Лелюк відзначився у першому сезоні неабиякою результативністю. забивши у ворота суперників 9 м'ячів, поділивши у списку бомбардирів команди 2—3 місця. У карагандинській команді Лелюк грав до початку 1988 року. після чого став гравцем аматорського клубу «Булат» із Темиртау.^[2] У кінці 1988 року повернувся в Україну, де зіграв 3 матчі за друголіговий клуб «Торпедо» з Луцька.^[3] Наступного року Юрій Лелюк знову поїхав до Казахстану, де грав за клуб другої ліги з Кустаная, який на той час носив назви «Енергетик» і «Кустанаєць». У кінці 1990 року повернувся до рівненського «Авангарда», проте зіграв лише 3 матчі чемпіонату, що було недостатньо для отримання бронзових медалей чемпіонату УРСР. У 1991 році Юрій Лелюк грав у складі дрогобицької «Галичини» у буферній зоні другої ліги СРСР. Після проголошення незалежності України Лелюк у 1992 році зіграв 5 матчів за жидачівський «Авангард» у перехідній лізі, після чого закінчив виступи на футбольних полях.

Примітки ред.

↑ Путь «Шахтера». Вверх по лестнице, ведущей вниз… [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Путь «Шахтера». Успех или неудача? [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 червня 2018.

Посилання ред.

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua
Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ

[1] Путь «Шахтера». Вверх по лестнице, ведущей вниз… [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Путь «Шахтера». Успех или неудача? [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 червня 2018.

[1]

[2]

[3]