Лееві Мадетоя (фін. Leevi Antti Madetoja; 17 лютого 1887 — 6 жовтня 1947) — фінський композитор, диригент і викладач.

Лееві Мадетоя
Ім'я при народженні фін. Leevi Antti Madetoja
Народився 17 лютого 1887(1887-02-17)[1][2][…]
Оулу, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[1]
Помер 6 жовтня 1947(1947-10-06)[1][2][…] (60 років)
Гельсінкі, Фінляндія[1]
Поховання Гієтаніємі
Країна  Фінляндія
Місце проживання Lallukka Artists’ Homed, Гельсінкі
Діяльність диригент, композитор, хореограф, музикознавець, музичний критик, лібретист
Alma mater Гельсінський університет і Oulun Lyseon Lukiod
Знання мов фінська[2]
Жанр опера і симфонія
У шлюбі з L. Onervad
IMDb ID 0534841
Поштова марка з нагоди 100-річчя композитора

Біографія ред.

Народився в Оулу. Здобув музичну освіту в Гельсінкі, Парижі, Відні і Берліні. Серед його педагогів — Ян Сібеліус, Венсан д'Енді і Армас Ярнефельт.

Дебютував як композитор 1910 в Гельсінкі з авторським концертом. Працював із оркестрами Гельсінкі і Виборг а. Більше 20 років викладав теорію та історію музики в Музичному інституті Гельсінкі.

1983 ім'ям Мадетоя названий новий концертний зал в Оулу, в якому базується симфонічний оркестр Оулу.

Творчість ред.

Творчість композитора позначена впливом фінської народної музики, творчості Яна Сібеліуса та французьких імпресіоністів. Творча спадщина Мадетоя досить різноманітна: вона включає в себе як вокальну, так і камерну музику:

Симфонічна музика
  • Симфонія № 1, тв. 29 (1914-16)
  • Симфонія № 2, тв. 35 (1916-18)
  • Симфонія № 3, тв. 55 (1922-26)
  • Симфонічна сюїта, ор. 4 (1909-10)
  • Концертна увертюра, Op. 7 (1911)
  • Симфонічна поема «Бачення уві сні» (1912)
  • Симфонічна поема «Куллерво», тв. 15 (1913)
  • Комічна увертюра, тв. 53 (1923)
Опери
  • «Погьялайсіа» (1924)
  • «Юга», тв. 74 (1935)
  • «Остроботнійці», тв. 45 (1918-23)
Балети
  • «Вікон Фуоко» (1930)

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118854887 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.

Посилання ред.