Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1912
Змагання з легкої атлетики на літніх Олімпійських іграх 1912 були проведені з 6 по 15 липня в Стокгольмі на Олімпійському стадіоні, довжина кола на якому складала 383 м[1].
| Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1912 | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Місто |  Стокгольм |
| Країни-учасниці | 26 |
| Кількість атлетів | 534 |
| Розігрується медалей | 30 комплектів |
| Відкриття | 6 липня |
| Закриття | 15 липня |
| Арена | Олімпійський стадіон |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Як на попередніх Олімпіадах, у змаганнях брали участь лише чоловіки.
Легкоатлетична програма стокгольмської Олімпіади зазнала доволі значних змін порівняно з попередніми Іграми.
Вперше в історії спортсмени розігрували індивідуальні олімпійські нагороди в бігу на 5000 метрів (до цього в програмі Олімпійських ігор ця дистанція була представлена лише у 1900, коли розігрувалась командна першість). Також вперше в історії на Іграх була представлена класична на сьогодні дистанція бігу на 10000 метрів. Відповідно, з програми був прибраний біг на 5 миль, представлений на поередній Олімпіаді. Водночас у Стокгольмі не розугрувались медалі з бігу на 400 метрів з бар'єрами та у бігу з перешкодами.
Порівняно з минулими Іграми, у Стокгольмі не змагались в комбінованій естафеті (200+200+400+800 м), замість якої був введений естафетний біг 4×400 метрів. Вперше також в історії Ігор в шведській столиці чоловіки виборювали чемпіонство в естафеті 4×100 метрів.
Іншою новацією олімпійської легкоатлетичної програми став крос, олімпійська першість в якій була розіграна в Стокгольмі як в індивідуальному, так і одночасно в командному заліку. Довжина кросової дистанції, яка була прокладена вздовж лісу та пагорбів поза стадіоном, становила приблизно 12000 метрів зі стартом та фінішем на стадіоні[2]. Місце країни у командному заліку з кросу визначалось шляхом складання місць на фініші перших її трьох спортсменів, які нагороджувались медалями командного заліку.
Командна першість у бігу на 3000 метрів, що проводився на стадіоні, визначалась, як і в кросі, за результатами перших трьох представників кожної країни на фініші. Водночас, медалі отримували перші п'ятеро від кожної команди.
Замість двох дисциплін спортивної ходьби на попередній Олімпіаді (3500 м та 10 миль), у Стокгольмі чоловіки виборювали чемпіонство на одній дистанції 10000 метрів.
До програми Олімпіад повернулось багатоборство. Відразу дві дисципліни (п'ятиборство та десятиборство) були представлені у Швеції, і обидві з них виграв американець Джим Торп. Проте, у 1913 Міжнародний олімпійський комітет позбавив американця обох нагород на підставі того, що він до стокгольмської олімпіади отримував винагороду за участь у змаганнях, що порушувало чинний на той час олімпійський приницип аматорства. Внаслідок цього золоті нагороди отримали Фердінанд Б'є та Гуго Вісландер, які були другими. Лише у 1982 Міжнародний олімпійський комітет повернув Торпу обидві золоті нагороди без перерозподілу раніше вручених медалей. Відтоді в олімпійській статистиці стали зазначати по два чемпіони в кожній дисципліні багатоборства Ігор-1912[3].
Першість у десятиборстві тривала три дні (замість звичних на сьогодні двох днів). У перший день десятиборці змагались у бігу на 100 метрів, стрибках у довжину та штовханні ядра, у другий день — у стрибках у висоту, бігу на 400 метрів, метанні диска та бігу на 110 метрів з бар'єрами, а на третій день припадали старти у стрибках з жердиною, метання списа та біг на 1500 метрів[3].
Змагання з п'ятиборства проводились в межах одного дня. Формат змагань був наступним. За сумою місць, які всі учасники посіли у перших трьох дисциплінах (стрибки у довжину, метання списа та біг на 200 метрів), визначались 12 учасників з найменшою сумою балів, які проходили далі. Після цього показані ними результати переводились у очки за діючими на той час таблицями, і всі дванадцятеро виступали у метання диска (четверта дисципліна). До участі в останньому виді (бігу на 1500 метрів) допускались перші шестеро з найбільшою сумою очок за підсумками чотирьох дисциплін[4].
Іншими нововведеннями (які не були представлені на наступних Олімпіадах) у легкоатлетичній олімпійській програмі були три дисципліни метань (ядро, диск та спис), в яких підсумковий залік визначався залежно від суми найкращих спроб, виконаних обома руками (кожен спортсмен виконував по три спроби кожною рукою).
Старт та фініш марафонської дистанції довжиною 40 км 200 м відбувався на стадіоні. Власне траса була прокладена таким чином, що першу половину дистанції марафонці бігли до містечка Соллентуни, що на північ від Стокгольма, а потім повертались назад до стадіону[5].
Призери
ред.Індивідуальна першість
ред.
Командна першість
ред.| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 3000 метрів |
.svg){kind=small} СШАТелл Берна (1 очко) Норман Табер (3) Джордж Бонхаг (5) Абель Ківіат Луїс Скотт |
9 очок | Швеція Торілд Олссон (2) Ернст Віде (4) Брор Фок (7) Джон Сандер Нільс Фрюкберг |
13 | .svg){kind=small} Велика БританіяДжо Коттрілл (6) Джордж Гатсон (8) Сіріл Портер (9) Едвард Оуен Вільям Мур |
23 |
| Крос |
Швеція Ялмар Андерссон (2 очки) Йон Еке (3) Йозеф Тернстрем (5) |
10 очок |  ФінляндіяГаннес Колехмайнен (1) Ялмарі Ескола (4) Альбін Стенроос (6) |
11 | Велика Британія Фредерік Гіббінс (15) Ернест Гловер (16) Томас Гамфріс (18) |
49 |
Медальний залік
ред.| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | США
|
16 | 14 | 12 | 42 |
| 2 | Фінляндія
|
6 | 4 | 3 | 13 |
| 3 | Швеція
|
4 | 5 | 6 | 15 |
| 4 | Велика Британія
|
2 | 1 | 5 | 8 |
| 5 | .svg){kind=small} Канада
|
1 | 2 | 2 | 5 |
| 6 |  Південно-Африканський Союз
|
1 | 1 | 0 | 2 |
| 7 | .svg){kind=small} Греція
|
1 | 0 | 1 | 2 |
| 8 |  Норвегія
|
1 | 0 | 0 | 1 |
| 9 | .svg){kind=small} Франція
|
0 | 2 | 0 | 2 |
.svg){kind=small} Німеччина
|
0 | 2 | 0 | 2 | |
| 11 |  Угорщина
|
0 | 0 | 1 | 1 |
.svg){kind=small} Італія
|
0 | 0 | 1 | 1 |
Примітки
ред.- ↑ Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Cross-Country, Individual. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ а б Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Decathlon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Pentathlon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Marathon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 22 січень 2020. Процитовано 22 січня 2020.
Джерела
ред.
- Сторінка легкоатлетичних змагань Олімпіади-1912 [Архівовано 16 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародного олімпійського комітету (англ.)
- Статистика легкоатлетичних змагань Олімпіади-1912 [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті www.todor66.com (англ.)
- Олимпийские игры : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 30-129. — ISBN 978-5-904885-81-6.