Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1912

Змагання з легкої атлетики на літніх Олімпійських іграх 1912 були проведені з 6 по 15 липня в Стокгольмі на Олімпійському стадіоні, довжина кола на якому складала 383 м[1].

Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1912
Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1912
Загальна інформація
Місто Швеція Стокгольм
Країни-учасниці 26
Кількість атлетів 534
Розігрується медалей 30 комплектів
Відкриття 6 липня
Закриття 15 липня
Арена Олімпійський стадіон
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Як на попередніх Олімпіадах, у змаганнях брали участь лише чоловіки.

Легкоатлетична програма стокгольмської Олімпіади зазнала доволі значних змін порівняно з попередніми Іграми.

Вперше в історії спортсмени розігрували індивідуальні олімпійські нагороди в бігу на 5000 метрів (до цього в програмі Олімпійських ігор ця дистанція була представлена лише у 1900, коли розігрувалась командна першість). Також вперше в історії на Іграх була представлена класична на сьогодні дистанція бігу на 10000 метрів. Відповідно, з програми був прибраний біг на 5 миль, представлений на поередній Олімпіаді. Водночас у Стокгольмі не розугрувались медалі з бігу на 400 метрів з бар'єрами та у бігу з перешкодами.

Порівняно з минулими Іграми, у Стокгольмі не змагались в комбінованій естафеті (200+200+400+800 м), замість якої був введений естафетний біг 4×400 метрів. Вперше також в історії Ігор в шведській столиці чоловіки виборювали чемпіонство в естафеті 4×100 метрів.

Іншою новацією олімпійської легкоатлетичної програми став крос, олімпійська першість в якій була розіграна в Стокгольмі як в індивідуальному, так і одночасно в командному заліку. Довжина кросової дистанції, яка була прокладена вздовж лісу та пагорбів поза стадіоном, становила приблизно 12000 метрів зі стартом та фінішем на стадіоні[2]. Місце країни у командному заліку з кросу визначалось шляхом складання місць на фініші перших її трьох спортсменів, які нагороджувались медалями командного заліку.

Командна першість у бігу на 3000 метрів, що проводився на стадіоні, визначалась, як і в кросі, за результатами перших трьох представників кожної країни на фініші. Водночас, медалі отримували перші п'ятеро від кожної команди.

Замість двох дисциплін спортивної ходьби на попередній Олімпіаді (3500 м та 10 миль), у Стокгольмі чоловіки виборювали чемпіонство на одній дистанції 10000 метрів.

До програми Олімпіад повернулось багатоборство. Відразу дві дисципліни (п'ятиборство та десятиборство) були представлені у Швеції, і обидві з них виграв американець Джим Торп. Проте, у 1913 Міжнародний олімпійський комітет позбавив американця обох нагород на підставі того, що він до стокгольмської олімпіади отримував винагороду за участь у змаганнях, що порушувало чинний на той час олімпійський приницип аматорства. Внаслідок цього золоті нагороди отримали Фердінанд Б'є та Гуго Вісландер, які були другими. Лише у 1982 Міжнародний олімпійський комітет повернув Торпу обидві золоті нагороди без перерозподілу раніше вручених медалей. Відтоді в олімпійській статистиці стали зазначати по два чемпіони в кожній дисципліні багатоборства Ігор-1912[3].

Першість у десятиборстві тривала три дні (замість звичних на сьогодні двох днів). У перший день десятиборці змагались у бігу на 100 метрів, стрибках у довжину та штовханні ядра, у другий день — у стрибках у висоту, бігу на 400 метрів, метанні диска та бігу на 110 метрів з бар'єрами, а на третій день припадали старти у стрибках з жердиною, метання списа та біг на 1500 метрів[3].

Змагання з п'ятиборства проводились в межах одного дня. Формат змагань був наступним. За сумою місць, які всі учасники посіли у перших трьох дисциплінах (стрибки у довжину, метання списа та біг на 200 метрів), визначались 12 учасників з найменшою сумою балів, які проходили далі. Після цього показані ними результати переводились у очки за діючими на той час таблицями, і всі дванадцятеро виступали у метання диска (четверта дисципліна). До участі в останньому виді (бігу на 1500 метрів) допускались перші шестеро з найбільшою сумою очок за підсумками чотирьох дисциплін[4].

Іншими нововведеннями (які не були представлені на наступних Олімпіадах) у легкоатлетичній олімпійській програмі були три дисципліни метань (ядро, диск та спис), в яких підсумковий залік визначався залежно від суми найкращих спроб, виконаних обома руками (кожен спортсмен виконував по три спроби кожною рукою).

Старт та фініш марафонської дистанції довжиною 40 км 200 м відбувався на стадіоні. Власне траса була прокладена таким чином, що першу половину дистанції марафонці бігли до містечка Соллентуни, що на північ від Стокгольма, а потім повертались назад до стадіону[5].

ПризериРедагувати

Індивідуальна першістьРедагувати

Дисципліни Золото Срібло Бронза
100 метрів
детальніше
  Ральф Крейґ
США
10,8   Альва Меєр
США
10,9   Дональд Ліппінкотт
США
10,9
200 метрів
детальніше
  Ральф Крейґ
США
21,7   Дональд Ліппінкотт
США
21,8   Віллі Епплгарт
Велика Британія
22,0
400 метрів
детальніше
  Чарльз Рейдпат
США
48,2   Ганнс Браун
Німеччина
48,3   Едвард Ліндберг
США
48,4
800 метрів
детальніше
  Тед Мередіт
США
1.51,9   Мел Шепард
США
1.52,0   Айра Девенпорт
США
1.52,0
1500 метрів
детальніше
  Арнольд Джексон
Велика Британія
3.56,8   Адам Ківіат
США
3.56,9   Норман Тейбер
США
3.56,9
5000 метрів
детальніше
  Ганнес Колехмайнен
Фінляндія
14.36,6   Жан Буен
Франція
14.36,7   Джордж Гатсон
Велика Британія
15.07,6
10000 метрів
детальніше
  Ганнес Колехмайнен
Фінляндія
31.20,8   Льюїс Теваніма
США
32.06,6   Альбін Стенроос
Фінляндія
32.21,8
110 метрів з бар'єрами
детальніше
  Фред Келлі
США
15,1   Джеймс Венделл
США
15,2   Мартін Гокінс
США
15,3
4×100 метрів
детальніше
  Велика Британія
Девід Джекобс
Генрі Макінтош
Віллі Епплгарт
Віктор Д'Арсі
42,4   Швеція
Іан Меллер
Чарльз Лутер
Туре Перссон
Кнут Ліндберг
42,6 не вручалась
4×400 метрів
детальніше
  США
Мел Шепард
Едвард Ліндберг
Тед Мередіт
Чарльз Рейдпат
3.16,6   Франція
Шарль Лелон
Робер Шурре
П'єр Файо
Шарль Пуленар
3.20,7   Велика Британія
Джордж Нікол
Ернест Генлі
Джеймс Суттер
Сіріл Сідгауз
3.23,2
Ходьба 10000 метрів
детальніше
  Джордж Гулдінг
Канада
46.28,4   Ернест Вебб
Велика Британія
46.50,4   Фернандо Альтімані
Італія
47.37,6
Марафон
детальніше
  Кеннет МакАртур
Південно-Африканська Республіка
2:36.54,8   Крістіан Гітшем
Південно-Африканська Республіка
2:37.52,0   Гастон Стробіно
США
2:38.42,4
Крос
детальніше
  Ганнес Колехмайнен
Фінляндія
45.11,6   Ялмар Андерссон
Швеція
45.44,8   Йон Еке
Швеція
46.37,6
Стрибки у висоту
детальніше
  Алма Річардс
США
1,93   Ганс Ліше
Німеччина
1,91   Джордж Горайн
США
1,89
Стрибки у висоту з місця
детальніше
  Платт Адамс
США
1,63   Бенджамін Адамс
США
1,60   Константінос Циклітірас
Греція
1,55
Стрибки з жердиною
детальніше
  Гаррі Бебкок
США
3,95   Френк Нельсон
США
3,85   Марк Райт
США
3,85
Стрибки у довжину
детальніше
  Альберт Гаттерсон
США
7,60   Келвін Брікер
Канада
7,21   Георг Оберг
Швеція
7,18
Стрибки у довжину з місця
детальніше
  Константінос Циклітірас
Греція
3,37   Платт Адамс
США
3,36   Бенджамін Адамс
США
3,28
Потрійний стрибок
детальніше
  Густаф Ліндблом
Швеція
14,76   Георг Оберг
Швеція
14,51   Ерік Алмлеф
Швеція
14,17
Штовхання ядра
детальніше
  Патрік Макдональд
США
15,34   Ральф Роуз
США
15,25   Лоуренс Вітні
США
13,93
Штовхання ядра (сума двох рук)
детальніше
  Ральф Роуз
США
27,70   Патрік Макдональд
США
27,53   Ельмер Нікландер
Фінляндія
27,14
Метання диска
детальніше
  Армас Тайпале
Фінляндія
45,21   Річард Бірд
США
42,32   Джеймс Данкан
США
42,28
Метання диска (сума двох рук)
детальніше
  Армас Тайпале
Фінляндія
82,86   Ельмер Нікландер
Фінляндія
77,96   Еміл Магнуссон
Швеція
77,37
Метання молота
детальніше
  Метт Мак-Грат
США
54,74   Данкан Гілліс
Канада
48,39   Кларенс Чайлдс
США
48,17
Метання списа
детальніше
  Ерік Леммінг
Швеція
60,64   Юліус Саарісто
Фінляндія
58,36   Мор Коцан
Угорщина
55,50
Метання списа (сума двох рук)
детальніше
  Юліус Саарісто
Фінляндія
109,42   Вяйне Сійканіємі
Фінляндія
101,13   Урхо Пелтонен
Фінляндія
100,24
П'ятиборство
детальніше
  Фердінанд Б'є
Норвегія
  Джим Торп
США
21 очко
7 очок
  Джеймс Донаг'ю
США
29   Френк Люкман
Канада
29
Десятиборство
детальніше
  Гуго Вісландер
Швеція
  Джим Торп
США
7724,495 очка
8412,955 очка
  Чарльз Ломберг
Швеція
7413,510   Йоста Голмер
Швеція
7347,855

Командна першістьРедагувати

Дисципліна Золото Срібло Бронза
3000 метрів
детальніше
  США
Телл Берна (1 очко)
Норман Табер (3)
Джордж Бонхаг (5)
Абель Ківіат
Луїс Скотт
9 очок   Швеція
Торілд Олссон (2)
Ернст Віде (4)
Брор Фок (7)
Джон Сандер
Нільс Фрюкберг
13   Велика Британія
Джо Коттрілл (6)
Джордж Гатсон (8)
Сіріл Портер (9)
Едвард Оуен
Вільям Мур
23
Крос
детальніше
  Швеція
Ялмар Андерссон (2 очки)
Йон Еке (3)
Йозеф Тернстрем (5)
10 очок   Фінляндія
Ганнес Колехмайнен (1)
Ялмарі Ескола (4)
Альбін Стенроос (6)
11   Велика Британія
Фредерік Гіббінс (15)
Ернест Гловер (16)
Томас Гамфріс (18)
49

Медальний залікРедагувати

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   США 16 14 12 42
2   Фінляндія 6 4 3 13
3   Швеція 4 5 6 15
4   Велика Британія 2 1 5 8
5   Канада 1 2 2 5
6   Південно-Африканський Союз 1 1 0 2
7   Греція 1 0 1 2
8   Норвегія 1 0 0 1
9   Франція 0 2 0 2
  Німеччина 0 2 0 2
11   Угорщина 0 0 1 1
  Італія 0 0 1 1

ПриміткиРедагувати

  1. Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  2. Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Cross-Country, Individual. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  3. а б Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Decathlon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  4. Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Pentathlon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 21 січень 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  5. Athletics at the 1912 Stockholm Summer Games: Men's Marathon. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 22 січень 2020. Процитовано 22 січня 2020. 

ДжерелаРедагувати