Лев Фока Старший

Лев Фока Старший (грец. Λέων Φωκᾶς, д/н — бл. 919) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Лев Фока Старший
Blinding of Leo Phokas (cropped).jpg
200px
Народився невідомо
Каппадокія
Помер бл. 919
Константинополь, Візантійська імперія
Країна Labarum of the Roman Empire (simple).png Візантійська імперія
Національність вірменин
Діяльність військовослужбовець
Учасник Арабо-візантійські війни і Візантійсько-болгарські війни
Посада доместік схол Сходу
Термін 913—919 роки
Попередник Костянтин Дука
Наступник Іоанн Гарідас
Конфесія православ'я
Батько Никифор Фока Старший
Брати, сестри Бард Фока Старший
У шлюбі з донька Костянтина Барбароса
Діти 1 син

ЖиттєписРедагувати

Походив з капподокійської знаті. Син військовика Никифора Фоки Старшого, який уславився походами на півдні Італії. Розпочав службу під орудою батька. Його просуванню кар'єрними щаблями сприяло одруження з дочкою паракоїмена Костянтина Барбароса.

Відзначився 913 року в придушенні заколот Костянтина Дуки проти малолітнього імператора Костянтина VII. Невдовзі призначається на посаду доместика схол Сходу. Мав значний вплив на справи держави під час регентства імператриці Зої Карбонопсіни.

У 917 році очолив війська у війні проти Болгарії. Йому на допомогу відправлено флот на чолі із Романом Лакапіном. Також з півночі проти болгарського війська повинна була виступити печенізька орда. Але останні не прийшли на допомогу. До того ж інтригував Лекапін. У результаті Лев Фока у битві при Ахелої проти болгарського царя Симеона I зазнав нищівної поразки, ледве сам врятувався. Фока зібрав нову армію, але зазнав поразки того ж року у битві при Катасиртаї.

У цей час влада регентки похитнулася, тому Зоя Карбонаспіна планувала оженитися з Фокою. Останній, ймовірно, планував зайняти трон за малолітнього імператора. В результаті імператорський титор Теодор 919 року переконав Костянтина VII призначати новим регентом константинопольского патріарха Миколая Містика. Той невдовзі позбавив Льва Фоку посади доместика схол. Лекапін арештував союзника Фоки — Костянтина Барбароса. У березні Роман Лекапін захопив імператорський трон.

Місяць потому Лев Фока повстав, але доволі швидко виявилося, що він не міг контролювати загони, які стали переходити на бік імператорів Романа I та Костянтина VII. Згодом Льва Фоку було схоплено й засліплено. До кінця 919 року він помер. Рід Фок трохи більше ніж на 20 років відсторонено від вищих посад.

РодинаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Guilland, Rodolphe (1967). Recherches sur les Institutions Byzantines, Tome I—II. Berlim: Akademie-Verlag
  • Steven Runciman, The Emperor Romanus Lecapenus and His Reign: A Study of Tenth-Century Byzantium, Cambridge University Press, 1988 (ISBN 0-521-35722-5)
  • Treadgold, Warren (1997). A History of the Byzantine State and Society. Stanford, Califórnia: Stanford University Press. ISBN 0-8047-2630-2