Лев Фока Старший (грец. Λέων Φωκᾶς, д/н — бл. 919) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Лев Фока Старший
Народивсяневідомо
Каппадокія
Помербл. 919
Константинополь
Країна Східна Римська імперія
Національністьвірменин
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовсередньогрецька
УчасникАрабо-візантійські війни і Візантійсько-болгарські війни
Посададоместік схол Сходу
Термін913—919 роки
ПопередникКостянтин Дука
НаступникІоанн Гарідас
Конфесіяправослав'я
БатькоНикифор Фока Старший
Брати, сестриБард Фока Старший
У шлюбі здонька Костянтина Барбароса
Діти1 син

Життєпис

ред.

Походив з капподокійської знаті. Син військовика Никифора Фоки Старшого, який уславився походами на півдні Італії. Розпочав службу під орудою батька. Його просуванню кар'єрними щаблями сприяло одруження з дочкою паракоїмена Костянтина Барбароса.

Відзначився 913 року в придушенні заколот Костянтина Дуки проти малолітнього імператора Костянтина VII. Невдовзі призначається на посаду доместика схол[ru] Сходу. Мав значний вплив на справи держави під час регентства імператриці Зої Карбонопсіни.

У 917 році очолив війська у війні проти Болгарії. Йому на допомогу відправлено флот на чолі із Романом Лакапіном. Також з півночі проти болгарського війська повинна була виступити печенізька орда. Але останні не прийшли на допомогу. До того ж інтригував Лекапін. У результаті Лев Фока у битві при Ахелої проти болгарського царя Симеона I зазнав нищівної поразки, ледве сам врятувався. Фока зібрав нову армію, але зазнав поразки того ж року у битві при Катасиртаї.

У цей час влада регентки похитнулася, тому Зоя Карбонаспіна планувала оженитися з Фокою. Останній, ймовірно, планував зайняти трон за малолітнього імператора. В результаті імператорський титор Теодор 919 року переконав Костянтина VII призначати новим регентом константинопольского патріарха Миколая Містика. Той невдовзі позбавив Льва Фоку посади доместика схол. Лекапін арештував союзника Фоки — Костянтина Барбароса. У березні Роман Лекапін захопив імператорський трон.

Місяць потому Лев Фока повстав, але доволі швидко виявилося, що він не міг контролювати загони, які стали переходити на бік імператорів Романа I та Костянтина VII. Згодом Льва Фоку було схоплено й засліплено. До кінця 919 року він помер. Рід Фок трохи більше ніж на 20 років відсторонено від вищих посад.

Родина

ред.
  • Мануїл (д/н — 964/965) — полководець, зазнав поразки від арабів і загинув в бою на Сицилії.

Джерела

ред.
  • Guilland, Rodolphe (1967). Recherches sur les Institutions Byzantines, Tome I—II. Berlim: Akademie-Verlag
  • Steven Runciman, The Emperor Romanus Lecapenus and His Reign: A Study of Tenth-Century Byzantium, Cambridge University Press, 1988 (ISBN 0-521-35722-5)
  • Treadgold, Warren (1997). A History of the Byzantine State and Society. Stanford, Califórnia: Stanford University Press. ISBN 0-8047-2630-2
  • Сайт «Хронос». Лев Фока (рос.)