Левін Рувим Якович
Рувим Якович Левін (1898, Крупки, Могилевська губернія, Російська імперія — 30 жовтня 1937, Москва, РРФСР) — радянський державний діяч, голова Держплану РРФСР (1929–1930) і Промбанку СРСР (1936–1937).
| Рувим Якович Левін Рувим Яковлевич Левин | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 18 липня 1929 — 31 жовтня 1930 | |||
| Попередник: | Андрій Матвійович Лежава | ||
| Спадкоємець: | Михайло Іванович Рогов | ||
| |||
| 13 березня 1929 — 18 липня 1929 | |||
| Попередник: | посада заснована | ||
| Спадкоємець: | Прокопій Тимофійович Зубарєв | ||
| |||
| січень 1921 — червень 1922 | |||
| Попередник: | Іван Петрович Румянцев | ||
| Спадкоємець: | Ілля Савелійович Шелехес | ||
| |||
| вересень 1918 — травень 1920 | |||
| Попередник: | посада заснована | ||
| Спадкоємець: | К.Я. Ровіч | ||
| Народження: |
1898 Крупки, Могилевська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
30 жовтня 1937 Москва, РРФСР, СРСР | ||
| Країна: |
 Російська імперія СРСР | ||
| Партія: | ВКП (б) | ||
.svg)
Біографія ред.
З 1915 року член РСДРП (б). У 1915–1916 роках навчався в Могилівському учительському інституті.
З вересня 1917 по липень 1918 року був заступником голови Виконавчого комітету Царицинської міської Ради.
З липня 1918 р. після загибелі Якова Зельмановича Ермана став головою виконавчого комітету Царицинської міської Ради.
З вересня 1918 по травень 1920 р. був головою Царицинського губернського комітету РКП (б).
З січня 1921 по червень 1922 — голова виконавчого комітету Ярославської губернської Ради.
У 1922 році призначений помічником начальника управління податками та державними доходами Народного комісаріату фінансів РРФСР. У 1924 р. стає начальником цього управління.
У 1924–1929 роках — заступник Народного комісара фінансів РРФСР.
З 13 березня по 18 липня 1929 р. — голова Організаційного комітету Президії ВЦВК по Північному краю.
З 18 липня 1929 по 31 жовтня 1930 р. — голова Державної планової комісії при Економічній Раді РРФСР.
У 1929–1930 роках — член Президії Державної планової комісії при РНК СРСР.
У 1930–1937 роках — заступник Народного комісара фінансів СРСР.
До липня 1937 р. був керуючим Банком фінансування капітального будівництва промисловості, транспорту і зв'язку СРСР (Промбанк).
31 липня 1937 року заарештований, звинувачений в участі в антирадянській терористичній організації. 30 жовтня 1937 р. був розстріляний в Москві.
Реабілітований посмертно 7 квітня 1956 року ухвалою Воєнної колегії Верховного суду СРСР.