Вікіпедія

Лебідь Юрій Анатолійович

командувач національної гвардії України
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лебідь.

Ле́бідь Ю́рій Анато́лійович[1] (нар. 2 травня 1967, Суми, СРСР) — український військовик, генерал-лейтенант, начальник Східного територіального управління Національної гвардії України[2]. З 27 січня 2022 року до 8 липня 2023 року[3] — Командувач Національної гвардії України[4].

Лебідь Юрій Анатолійович
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 2 травня 1967(1967-05-02) (56 років)
Суми, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Сумське вище артилерійське командне училище (1988) і Національний університет оборони України (2004)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС МВС України
Формування Національна гвардія
Командування
2022 — 2023 Командувач Національної гвардії України
2014 — 2019 Начальник Східного ТрУ Нацгвардії України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Лебідь Юрій Анатолійович у Вікісховищі

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[5].

Життєпис ред.

Юрій Лебідь народився у Сумах. У 1988 році закінчив Сумське вище артилерійське командне училище. У 2004 році закінчив Національну академію оборони України. Пройшов шлях від командира взводу до командира полку спеціального призначення «Тигр».

Під час Євромайдану командував полком внутрішніх військ «Тигр», який 9 грудня 2013 року у Василькові здійснював прорив блокади мітингувальників, що заважали прибуттю силовиків до Києва[6].

Навесні 2014 року призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника Східного територіального управління Національної гвардії України. 12 травня був викрадений в Донецьку невідомими озброєними особами під час повернення зі служби додому[7]. За тиждень звільнений[8].

13 червня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Лебедя заступником командувача НГУ[9].

27 січня 2022 року призначений в.о Командувача[10], з 25 лютого — Командувачем Національної гвардії України[4]. Член Ставки Верховного Головнокомандувача (2022-2023).

Нагороди ред.

  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (25 березня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку[11]

Родина ред.

Одружений, має доньку.

Примітки ред.

  1. ↑ Часто у ЗМІ зустрічається варіант написання прізвища «Лебедь».
  2. ↑ Указ Президента України №-89/2019 від 25.3.2019. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  3. ↑ Указ Президента України №-430/2023 від 8.7.2023
  4. ↑ а б Указ Президента України від 25 лютого 2022 року № 73/2022 «Про призначення Ю. Лебедя командувачем Національної гвардії України». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  5. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  6. ↑ Установлена личность полковника «Тигра», под командованием которого силовики избивали жителей Василькова (рос.) . «Цензор». Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
  7. ↑ У Нацгвардії підтвердили, що полковника Лебедя викрали терористи. «ZIK». Процитовано 28 вересня 2014.[недоступне посилання]
  8. ↑ У Нацгвардії заявили про звільнення з полону українського полковника. «ТСН». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.
  9. ↑ Указ Президента України від 13 червня 2019 року № 410/2019 «Про призначення Ю Лебедя заступником командувача Національної гвардії України»
  10. ↑ Указ Президента України від 27 січня 2022 року № 352/2022 «Про призначення Ю.Лебедя виконуючим обов’язки командувача Національної гвардії України»
  11. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2016 року № 112/2016 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

Посилання ред.

Декларація ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лебідь_Юрій_Анатолійович&oldid=41693855