Лебедєв Павло Павлович

Павло Павлович Лебедєв (21 квітня (3 травня) 1872(18720503) — 2 липня 1933) — воєначальник РСЧА, до того генерал-майор російської імператорської армії.

Лебедєв Павло Павлович
LebedevPP.jpg
Народження 3 травня 1872(1872-05-03)
Чебоксари, Cheboksary uyezdd, Казанська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 2 липня 1933(1933-07-02)[1] (61 рік)
Харків, Харківська область, Українська СРР, СРСР[1]
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Освіта Олександрівське військове училище і Академія Генерального штабу
Звання генерал-майор
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора УСРР
CMNS: Лебедєв Павло Павлович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Із дворянського роду.

В 1900 році закінчив Академію Генштабу.

Брав участь у Першій світовій війні, під час якої у 1915 році отримав звання генерал-майора.

У 1918 році добровільно вступив до лав Червоної Армії.

З травня 1918 по березень 1919 року був начальником мобілізаційного відділу Всероглавштабу, у травні-липні 1919 був начальником штабу, твп командувача Східним фронтом.

З липня 1919 начальник Польового штабу Реввоєнради Республіки. Брав участь у розробці і проведені операцій з розгрому військ Колчака, Денікіна, Юденича.

У 1921—1924 роках — начальник штабу РСЧА. Одночасно був і начальником Військової академії РСЧА (серпень 1922 — квітень 1924).

З березня 1923 по лютий 1924 року — член Революційної військової ради.

У 1930—1932 роки — начальник штабу Українського військового округу.[2]

ВідзнакиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. а б в Лебедев Павел Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Киевский Краснознаменный. История Краснознаменного Киевск. воен. округа 1919—1979 (Г. И. Серебряков, Б. Н. Буйских, А. А. Вовк и др.) — 2-е изд. испр и доп. — К. Политиздат Украины, 1979.- 418 с. с ил — с.400-401 (рос.)
  3. * Куценко А. М., Смирнов Ю. Д.. Ордена советских республик. — Донецк: Редакционно-издательское предприятие «Лебєдь», 1996. — 400 с. — ISBN 5-7707-5732-9. — С. 118 (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия /Гл. ред. С. С. Хромов; Ред. кол: Н. Н. Азовцев, Е. Г. Гимпельсон, П. А. Голуб и др. — М.: Сов. Энциплопедия, 1987. — 720 стр., ил., 24 л. ил. и 4 л. карт — с. 324 (рос.)