Леандро да Сілва

бразильський футболіст

Леандро да Сілва (порт.-браз. Leândro da Silva; 26 червня 1985, Ітумбіара, Гояс, Бразилія) — бразильський футболіст, півзахисник.

Ф
Леандро
Леандро
Леандро
Особисті дані
Повне ім'я Леандро да Сілва
Народження 26 червня 1985(1985-06-26)[1] (38 років)
  Ітумбіара, Бразилія
Зріст 184 см
Вага 77 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб без клубу
Номер 31
Юнацькі клуби
Бразилія «XV листопада»
Професіональні клуби*
2004—2005 Бразилія «XV листопада»
2006—2007 Польща «Погонь» (Щецин) 9 (1)
2007—2008 Угорщина «Капошварі» 22 (4)
2008 Росія «Луч-Енергія» 19 (1)
2009—2011 Росія «Спартак-Нальчик» 77 (16)
2011—2013 Україна «Арсенал» (Київ) 23 (0)
2013  Росія «Кубань» 7 (0)
2013—2016 Росія «Волга» (НН) 65 (5)
2017 Україна «Сталь» (Кам'янське) 14 (1)
2018 Литва «Атлантас» 18 (0)
2019 Україна «Рух» 27 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 січня 2020.

Кар'єра ред.

Почав кар'єру в клубі «XV листопада» з міста Пірасікаба, вихованцем якого був[3].

 
Леандро у складі «Спартака-Нальчика»

У 2006 році виїхав у Польщу, де півроку виступав за «Погонь». У наступному сезоні перейшов у угорський «Капошварі», який заплатив за трансфер бразильця 50 тис. євро, там він провів сезон.

В кінці 2007 року разом з партнером по команді Андре перейшов в клуб «Луч-Енергія»[4] за 200 тис. євро; бразилець вважає цей перехід найбільшим досягненням у кар'єрі[5]. У складі владивостоцького клубу дебютував 12 липня 2008 року в матчі 13-го туру РФПЛ з «Амкаром», а всього провів за команду 19 матчів в чемпіонаті. В середині чемпіонату в послугах Леандро був зацікавлений іспанський «Депортіво»[6], але угода не відбулася. По закінченні сезону, що завершився для клубу вильотом, керівництво «Луча» ухвалило рішення розірвати контракт з кількома футболістами, включаючи Леандро[7].

7 лютого 2009 року став гравцем клубу «Спартака-Нальчик»[8]. У його складі провів у Прем'єр-лізі 77 матчів і забив 16 голів.

У 2011 році перейшов у київський «Арсенал»[9], у складі якого дебютував в Лізі Європи, встигнувши за одну гру віддати дві гольові передачі.

В середині лютого 2013 року було оголошено про перехід Леандро в «Кубань» на правах оренди до кінця сезону[10]. Провів за «Кубань» 7 матчів у Прем'єр-лізі і 1 зустріч в Кубку Росії, після чого влітку 2013 року став гравцем «Волги»[11], де виступав до березня 2016 року, після чого покинув клуб на правах вільного агента[12].

28 січня 2017 року підписав контракт на півтора року зі «Сталлю» (Кам'янське)[13].

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. 90minut.pl — 2003.
  3. Леандро да Сілва: «Попадання в „Промінь“ — найкращий момент у моїй футбольній життя». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2016.
  4. «Луч-Энергия» заключил контракты с пятью игроками (рос.). Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 9 липня 2008.
  5. Леандро: «Переход в российскую премьер-лигу — уже большое достижение» (рос.). Спорт-Экспресс.
  6. «Депортиво» готов приобрести у «Луча» Леандро (рос.). Спорт-Экспресс. Процитовано 30 серпня 2008.
  7. В «Луче» будут строить совершенно новую команду (рос.). Спорт-Экспресс. Процитовано 15 грудня 2008.
  8. Леандро стал игроком «Спартака» из Нальчика (рос.). Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 7 лютого 2009.
  9. UA-Футбол. «Арсенал» подписал контракт с Леандро да Силвой. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2016.
  10. «Кубань» арендовала у «Арсенала» Леандро да Силву — UA-Футбол. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2016.
  11. Леандро - в Волге!. fcvolgann.ru (Russian) . FC Volga Nizhny Novgorod. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  12. Удачи, Леандро!. fcvolgann.ru (Russian) . FC Volga Nizhny Novgorod. 31 березня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  13. Леандро да Сілва поповнив ряди Стали. ПФК Сталь. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

Посилання ред.