Лахін Юрій Миколайович
російський актор
Юрій Миколайович Лахін (рос. Юрий Николаевич Лахин; нар. 23 липня 1952, Запоріжжя, УРСР — пом. 27 січня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1988).
| Лахін Юрій Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 23 липня 1952 Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 27 січня 2021 (68 років) Москва, Росія |
| Поховання | Перепечинський цвинтар |
| Країна |  Росія СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Єкатеринбурзький державний театральний інститутd |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1978 |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0482235 |
Життєпис
ред.Юрій Лахін народився 23 липня 1952 року в Запоріжжі. Незабаром після цього разом з батьками переїхав на Урал[1].
У 1978 році закінчив Свердловське театральне училище (майстер — В. Анісімов)[1].
З 1978 по 1989 рр. — артист Свердловського академічного театру драми.
З 1989 по 1996 рр. — артист Театру на Покровці, також був помічником С. Арцибашева.
З 1996 по 2008 рр. — артист театру «Сатирикон».
Дружина — актриса Олена Борисова.
Помер 27 січня 2021 року в Москві на 69-му році життя[2]. Причиною смерті стали ускладнення після перенесеного коронавіруса. Похований на Перепечинському кладовищі[3].
Творчість
ред.Ролі в театрі
ред.- «А цей випав з гнізда» К. Кізі — Макмерфі
- «Дикун» А. Касона — Пабло
- «Ромео та Джульєтта» В. Шекспіра — Ескал, князь Верони
- «Кйоджинські перепалки» К. Гальдони — Ісідоро, помічник судді
- «Жак та його Пан» М. Кундери — Сен-Оуен
- «Лев взимку» Д. Голдмена — Генрі II Плантагенет
- «Слуги та сніг» А. Мердок — Камердинер Фредерік
- «Гамлет» В. Шекспира — Клавдій, Привид
- «Сіньйор Тодеро господар» К. Гольдоні — Пеллегрін
- «Прибуткове місце» А. Островського — Вишневський
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1973—1983 | с | Вічний поклик | Вечный зов | Василь Кружилин, син Полікарпа |
| 1982 | ф | Тим, хто залишається жити | Тем, кто остается жить | Максимов |
| 1983 | ф | Тут твій фронт | Здесь твой фронт | головний інженер |
| 1988 | ф | За ким замужіжня співачка? | За кем замужем певица? | Микола Кошелєв |
| 1991 | ф | Казка на ніч | Сказка на ночь | охоронець |
| 1992 | ф | Тільки не йди | Только не уходи | |
| 1994 | ф | Хоровод | Хоровод | апаратник |
| 2001 | с | Сищики | Сыщики | Цаплін |
| 2002 | ф | Антикілер | Антикиллер | «Зима», злодій в законі |
| 2002 | ф | Порода | Порода | полковник Бронін |
| 2002 | с | Слідство ведуть ЗнаТоКи. Пуд золота | Следствие ведут ЗнаТоКи. Пуд золота | Тарасов |
| 2002 | с | Таємний знак | Тайный знак | Володимир Сотников, батько Олега |
| 2003 | ф | Тріо | Трио | Василь |
| 2003 | ф | Життя одне | Жизнь одна | доктор |
| 2003 | с | Оперативний псевдонім | Оперативный псевдоним | Клевець |
| 2003 | с | Таємний знак-2. Повернення господаря | Тайный знак—2. Возвращение хозяина | Сотников |
| 2004 | с | Таємний знак-3. Формула щастя | Тайный знак—3. Формула счастья | Сотников |
| 2005 | с | Талісман кохання | Талисман любви | мельник Мирон |
| 2006 | с | Громови | Громовы | начальник колонії |
| 2007 | с | Експерти | Эксперты | слідчий Морозов |
| 2006 | ф | Консерви | Консервы | командир спецназу Скрябін |
| 2007 | с | Ліквідація | Ликвидация | полковник Чусов, начальник контррозвідки |
| 2007 | с | Національне надбання | Национальное достояние | генерал-лейтенант |
| 2007 | ф | Синьйор Тодеро господар | Синьор Тодеро хозяин | Пеллегрін, син Тодеро |
| 2008 | с | Мереживо | Кружева | Дмитро Давидов |
| 2008 | с | Осінній детектив | Осенний детектив | Вадим Стрекалов |
| 2008—2011 | с | Обручка | Обручальное кольцо | Геннадій Павлович Лукин |
| 2009 | с | Ісаєв | Исаев | Прохоров, голова Ревтрибуналу |
| 2011 | с | Лють | Ярость | Валентин |
| 2011 | ф | Висоцький. Дякуємо, що живий | Высоцкий. Спасибо, что живой | лікар |
| 2013 | с | Син батька народів | Сын отца народов | Микола Власик |
| 2013—2018 | с | Молодіжка | Молодёжка | Віктор Анатолійович, батько Андрія Кисляка, прокурор |
| 2018 | с | Сплячі | Спящие | Мішин |
| 2019 | с | Зорге | Зорге | Герфер, журналіст з Берліну |
Звання та нагороди
ред.- Заслужений артист РРФСР (1988)[4]
- Лауреат конкурсу «Браво!» — 1987 — «Найкраща чоловіча роль» за роль Макмерфі у виставі «А цей випав з гнізда».
- Лауреат премії за кращу чоловічу роль на Всесоюзному фестивалі сучасної п'єси.
- Лауреат премії імені Анатолія Папанова за найкращу чоловічу роль на фестивалі російської комедії.
Примітки
ред.- ↑ а б Роли, актёры… Юрий Лахин — биография [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Умер актер Юрий Лахин, известный по сериалам «Ликвидация» и «Молодежка». www.kommersant.ru (рос.). 27 січня 2021. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ ★МОГИЛА ЮРИЯ НИКОЛАЕВИЧА ЛАХИНА,ПРОЩАЛЬНЫЙ ЗОВ ЧАСТЬ 11-Я★ [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 27 червня 1988 року
Посилання
ред.- Біографія на сайті театру «Сатирикон» [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)