Лаут Буісан (д/н — 1619) — 6-й султан Магінданао в 15971619 роках.

Лаут Буісан
Помер 1619
Країна  Магінданао (султанат)
Діяльність політик
Посада Sultan of Maguindanaod
Конфесія іслам
Батько Бангкая
Діти Мухаммад Діпатуат Кударат

Життєпис ред.

Син султана Бангкаї та Умбун, доньки дату одного з племен магінданао з о. Сланган. Отримав від свого брата — султана Гугу Сарікули — посаду лаксамана (в іспанському варіант капітан-лаута), що тотожнє адміралу. Також мав титул кайчіла (намісника).

Згодом повстав проти останнього, отримавши підтримку племен іранунів. 1597 року в битві біля міста Буаян завдав супротивнику поразки, змусивши того тікати до султанату Сулу. Втім вимушений призначити свого небожа Аматундінга (сина старшого брата Дімасангкаї Адела) спадкоємцем трону (Раджою Муда — «Молодшим володарем») та видав за нього заміж власну доньку Гаянг.

До 1600 року встановив міцну владу над племенами іранунів та маранао. Невдовзі стикнувся з просуванням іспанських колонізаторів на південь. 1602 року спільно з Раджою Сілонгою, правителем Буаяна, за підтримки Саїд Баракат-шаха, султана Тернате, маючи загалом 145 човнів здійснив напади на о.Палаван, сусідні Каламіанські острови, о. Міндоро і південь Лусона, що перебували під владою Іспанії.

У 1603 році Буїсан захопив єзуїтського місіонера Мельхіора Уртадо. Того ж року здійснив напад на о. Лейте, намагаючись спровокувати повстання дату (вождів) проти іспанців. Проте 1606 року невдало атакував цей острів, внаслідок чого розпався його союз з Раджою Сілонгою. Останній ще у 1605 року визнав зверхність Іспанії. Водночас заснував нову резиденцію — Котабато.

Втім тривалий час вимушений був поступитися впливом на острові Мінданао Раджі Сілонгу, який допомагав іспанцям у війнах з султанатом Тернате. В свою чергу Буїсан налагоджував союзні відносини з султанатом Сулу. 1608 року Буїсан знову здійснив напад на іспанські володіння — вісайські острови Лейте, Негрос і Самар.

Наприкінці панування позбавив статусу спадкоємця Аматундінга, який заснував власний султанат Ланао, ще більше послабивши султанат Магінданао. Помер Лаут Буісан 1619 року. Йому спадкував син Мухаммад Діпатуат Кударат.

Джерела ред.

  • Majur, Cesar Adib (1999). Muslims in the Philippines. University of the Philippines Press.
  • Linda A. Newson (2009). Conquest and Pestilence in the Early Spanish Philippines. University of Hawaii Press. hlm. 147, 271. ISBN 0-8248-3272-8,
  • Isaac Donoso (2013). Historia cultural de la lengua española en Filipinas: ayer y hoy. Verbum Editorial. ISBN 84-7962-813-8