Лассальянство (нім. lassalleaner) — течія в робітничому русі, яка виникла на початку 1860-х в Німеччині. Отримала назву від імені свого основоположника Фердинанда Лассаля.

Фердинанд Лассаль — засновник лассальянства (1860 р.)

Базовими засадами течії стали гасла програми Всезагального німецького робітничого союзу, який був заснований 1863 року.

Прибічники ідеології (лассальянці) вважали державу вічною, надкласовою категорією, заперечували класову боротьбу і революцію. У період Першого Інтернаціоналу лассальянство істотно перешкоджало марксизму в німецькому робітничому русі, а також ставало на заваді створенню пролетарської партії в Німеччині.[1][ангажоване джерело]

Ряд положень лассальянства увійшли до Готської програми, пізніше розкритикованої Карлом Марксом у своїй праці, який вважав одним з головних завдань німецького пролетаріату подолання впливу лассальянства[2].

З критикою також виступали Фрідріх Енгельс та Володимир Ленін.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лассальянство. Українська радянська енциклопедія в 12 т. Т.6: Куликів — Мікроклімат. — Київ, 1981. — С. 70
  2. Critique of the Gotha Programme, Karl Marx, 1875

ЛітератураРедагувати