Ласкаріна Бубуліна

грецька морська військовичка та судновласниця, героїня війни за незалежність

Ласкарі́на Бубулі́на (грец. Μπονμπονλίνα), іноді Бобеліна (11 травня 1771 — 25 травня 1825) — героїня грецької національно-визвольної війни 1821 — 1829 років проти османського поневолення, учасниця підпільної грецької організації «Філікі Етерія». Також об'єкт пропаганди Російської імперії у протистоянні з Османською імперією, єдина в історії жінка-адмірал російського флоту (посмертно).

Ласкаріна Бубуліна
Bouboulina Friedel engraving 1827.jpg
Народилася 11 травня 1771(1771-05-11)[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Померла 22 травня 1825(1825-05-22) (54 роки)
Спеце, Спеце[d]
Країна Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Османська імперія
Національність греки
Діяльність судновласниця, боєць опору
Знання мов грецька
Членство Філікі Етерія
Посада член Філікі Етерія[d]
Військове звання адмірал
Родичі Lela Karagiannid
Автограф Laskarina Bouboulina signature.svg

БіографіяРедагувати

 
Ласкаріна Бубуліна. Картина XIX-го століття

Народилась в османській в'язниці в Константинополі. Батьком її був капітан Ставріоніс Піноціс, учасник грецької революції 1769—1770 років проти османського володарювання. Після смерті батька Ласкаріну з матір'ю випустили з в'язниці, і вони виїхали на острів Ідра. Через 4 роки її мати вступила в новий шлюб, і вони переїхали на острів Спеце.

Ласкаріна була двічі пошлюблена. Після смерті першого чоловіка Дімітріоса Бубуліса у битві проти алжирських піратів отримала у спадок його справу і кораблі. За свій кошт побудувала вісімнадцятигарматний корвет «Агамемнон». У 1816 році османська влада спробувала конфіскувати майно Бубуліни, оскільки її другий чоловік був учасником російсько-османської війни 1806-1812 років на боці Російської імперії, у зв'язку з чим була змушена виїхати до Константинополя для зустрічі з російським послом — графом Строгановим. Звідси граф направив її до Криму з міркувань безпеки. Після 3 місяців життя в Криму Бубуліна повернулася на острів Спеце.

Ласкаріна Бубуліна була заможною, утримувала невеликий флот з екіпажами і армію повстанців. Крім того, фінансувала підпільну грецьку організацію «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία — «Союз друзів»), для якої закуповувала зброю і продовольство. На кораблі «Агамемнон» вперше підняла національний прапор Греції.

Ласкаріна Бубуліна була вбита в 1825 році під час сутички з родиною Куцісів, дочку яких зґвалтував її син від першого шлюбу. За переказами під час сварки, вона вискочила на балкон свого дому, ганьблячи батька зґвалтованої дівчини. Тоді хтось вистрілив у неї з пістолета, попавши просто в чоло. Убивцю так і не виявили.

У Російській імперії високо оцінили діяльність Бубуліни проти Османської імперії. Імператор Олександр І посмертно присвоїв Бубуліні звання адмірала Російського флоту і подарував[кому?] монгольський меч на визнання заслуг. Так вона стала єдиною в історії жінкою-адміралом Російського флоту (посмертно).

Ласкаріна Бубуліна була популярна в деяких частинах Європи, а також, і особливо, в Російській імперії, пропаганда якої популяризувала її образ через поширення роману німецького письменника Вульпіуса «Бобеліна, героїня Греції нашого часу» (ч.1-2, Москва, 1823). Тарас Шевченко в «Щоденнику» 19 листопада 1857 називає ім'я Бобеліни метафорично — на означення дебелої войовничої жінки.

Деякі історики висловлювали критику дій Бубуліни, яка наказувала вбивати туркень та єврейок, аби заволодіти їхніми коштовностями, а також переплавила собі на вигоду гармати із захопленого Нафпліона[3].

ЛітератураРедагувати

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

ПриміткиРедагувати

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119209632 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. MAK
  3. Норман Дейвіс. Європа. Історія/Пер. з англ. П. Таращука. — К. : Основи, 2001. — С. 757.

ПосиланняРедагувати