Ласкаріна Бубуліна

Ласкарі́на Бубулі́на (грец. Μπονμπονλίνα), іноді Бобеліна (11 травня 1771 — 25 травня 1825) — героїня грецької національно-визвольної війни повстання 1821 — 1829 рр. проти турецького поневолення, також об'єкт пропаганди Російської імперії у її протистоянні з Османською імперією.

Ласкаріна Бубуліна
Bouboulina Friedel engraving 1830.jpg
Народилася 11 травня 1771(1771-05-11)[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Померла 22 травня (3 червня) 1825[1][3] (54 роки)
Спеце, Спеце[d], периферія Аттика, Греція
Країна Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Османська імперія
Національність греки
Діяльність судновласниця, боєць Опору
Членство Філікі Етерія
Посада член Філікі Етерія[d]
Військове звання Адмірал
Автограф Laskarina Bouboulina signature.svg

БіографіяРедагувати

Ласкаріна Бубуліна народилась у турецькій в'язниці в Константинополі і була дочкою капітана Ставріоніса Піноціса, учасника грецької революції 1769—1770 років проти Османської володарювання. Після смерті батька Ласкаріну разом з матір'ю випустили з в'язниці, і вони виїхали на острів Ідра. Через 4 роки її мати вийшла заміж і вони переїхали на острів Спеце.

Сама Ласкаріна Бубуліна двічі була одружена. Коли її чоловіка Дімітріоса Бубуліса вбили у битві проти алжирських піратів, вона отримала у спадок його справу і кораблі. За свій кошт побудувала вісімнадцятигарматний корвет «Агамемнон». В 1816 році османська влада спробувала конфіскувати майно Бубуліни, оскільки її другий чоловік був учасником російсько-турецької війни на боці Росії, у зв'язку з чим була змушена виїхати до Константинополя для зустрічі з російським послом — графом Строгановим. Звідси граф направив її до Криму з міркувань безпеки. Після 3 місяців життя в Криму, Бубуліна повернулася на острів Спеце.

Ласкаріна Бубуліна була заможною жінкою, вона утримувала невеликий флот з екіпажами і армію повстанців. Крім того вона фінансувала підпільну грецьку організацію «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία — «Союз друзів»), для якої закуповувала зброю і продовольство. На кораблі «Агамемнон» вперше підняла національний прапор Греції.

Ласкаріна Бубуліна загинула в 1825 році під час сутички з родиною Куцісів, дочка яких була зґвалтована її сином від першого шлюбу. Під час сварки, вона вискочила на балкон свого дому, ганьблячи батька зґвалтованої дівчини. Тоді хтось вистрілив у неї з пістолета, попавши просто в чоло. Убивцю не виявили.

У Росії високо оцінили діяльність Бубуліни на підрив Османської імперії. Імператор Олександр І посмертно присвоїв Бубуліні звання адмірала Російського флоту і подарував[Кому?] монгольський меч на визнання заслуг. Таким чином, вона стала єдиною в історії жінкою-адміральшею Російського флоту (точніше, посмертною адміральшею).


Ласкаріна Бубуліна була подекуди популярна в Європі, а також, і особливо, в Російській імперії, пропаганда якої популяризувала її образ через поширення роману німецького письменника Вульпіуса «Бобеліна, героїня Греції нашого часу» (ч.1-2, Москва, 1823). Тарас Шевченко в «Щоденнику» 19 листопада 1857 називає ім'я Бобеліни метафорично — на означення дебелої войовничої жінки.

Деякі історики висловлювали критичні свідчення про дії Бубуліни, яка наказувала вбивати туркень та єврейок, бажаючи заволодіти їхніми коштовностями, а також переплавила собі на вигоду гармати з захопленого Нафпліона[4].

 
Ласкаріна Бубуліна

ЛітератураРедагувати

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати