Відкрити головне меню

Лари́са Іва́нівна Удовиченко (нар. 29 квітня 1955, Відень, Австрія) — радянська та російська акторка театру і кіно.[2] Заслужена артистка РСФСР (1984), Народна артистка Росії (1998), лауреат Державної премії РФ (2002).[3]

Удовиченко Лариса Іванівна
рос. Лариса Ивановна Удовиченко
Larisa Udovichenko 2017.jpg
Дата народження 29 квітня 1955(1955-04-29)[1] (64 роки)
Місце народження Відень, Окупація Австрії союзниками
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1976)
Професія акторка
Нагороди
Заслужений артист РРФСР Народний артист Росії Державна премія Росії
IMDb ID 0879872

Зміст

БіографіяРедагувати

Лариса Іванівна Удовиченко народилася 29 квітня 1955 року в столиці Австрії Відні. Батьки: Іван Никонович Удовиченко — військовий лікар і Муза Олексіївна Удовиченко (родом з Ленінграда, закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кіно, але через неспокійну професію чоловіка акторкою не стала). Після завершення служби батька в Австрії сім'я жила в Одесі. Батьки пішли з життя, коли Лариса була зовсім юною.

У дев'ятому класі вона дебютувала в короткометражному фільмі «Щасливий Кукушкін» режисера Олександра Павловського, у якого знялася пізніше ще у фільмах «І чорт з нами» і «Дитина до листопада». Свою першу дорослу роль вона зіграла у 1974 році у фільмі Сергія Герасимова «Дочки-матері». У 1976 році закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).

Знялася в цілому більше ніж в 120 фільмах, ставши популярною після ролі Маньки-Облігації в «Місце зустрічі змінити не можна». Улюбленою роллю вважає роботу зі Станіславом Садальським в комедії «На кого Бог пошле» режисера Володимира Зайкіна. Лариса Удовиченко знімалася в кіножурналі «Єралаш».

Є академіком російської національної кінематографічної премії «Ніка».

Сім'яРедагувати

  • Рідна сестра — Яна.[4]
  • Двоюрідна сестра — Світлана.[4]
  • 1-й чоловік (шлюб фіктивний) — режисер Олександр Панкратов-Білий
  • 2-й чоловік — кінорежисер Андрій Ешпай[5]
  • 3-й чоловік (1987—2000) — піаніст і бізнесмен Геннадій Болгарин (ур. Фрідман, нар. 1947)

Діти:

Хресна мати українського телеведучого та продюсера Олексія Дівєєва-Церковного. Кума політика Михайла Добкіна.

ФільмографіяРедагувати

  1. 1971 — Щасливий Кукушкін — Людмила
  2. 1972 — Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо — кохана Робінзона (під час монтажу роль видалили)
  3. 1972 — Юлька — Люська
  4. 1974 — Дочки-матері — Галя
  5. 1976 — Завжди зі мною — Валентина Георгіївна
  6. 1976 — Городяни — перехожа
  7. 1976 — Трин-трава — наречена
  8. 1976 — Червоне і чорне — Аманда Біне
  9. 1977 — Золота міна — лейтенант міліції Тетяна Лебедєва
  10. 1977 — Солдатки — Альонка
  11. 1977 — Перед іспитом — Лера
  12. 1978 — І це все про нього — Людмила Гасілова
  13. 1978 — Гадання на ромашці (новела «Татуїровка») — циганка
  14. 1979 — У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.
  15. 1979 — Тактика бігу на довгу дистанцію — Віра Ярцева
  16. 1979 — Летюча миша — Адель
  17. 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Манька-Облігація
  18. 1979 — Маленькі трагедії — Луїза
  19. 1979 — Піна — Альбіна
  20. 1979 — Людина змінює шкіру — Маша Полозова
  21. 1980 — Такі ж, як ми! — Катя
  22. 1980 — Постріл у спину — Ірина Перова
  23. 1980 — Люди в океані — лейтенант Стрельникова
  24. 1980 — Розслідування — Світлана Сергіївна Орлова
  25. 1981 — Факти минулого дня — Неля
  26. 1981 — Валентина — Зинаїда Кашкіна
  27. 1981 — Смуга везіння — Алімушкина
  28. 1982 — Одружений парубок — Тамара
  29. 1983 — Мері Поппінс, до побачення! — місіс Бенкс
  30. 1983 — Інспектор Лосєв — Галина Кочерга
  31. 1983 — Любов'ю за любов — Беатріче
  32. 1983 — Підліток — Анна Андріївна
  33. 1984 — Успіх — Ольга Сабурова
  34. 1984 — Мертві душі — Манілова
  35. 1985 — Щиро Ваш… — Люся Добриніна
  36. 1985 — Небезпечно для життя! — Катерина Молодцова
  37. 1985 — Зимова вишня — Валя
  38. 1985 — Поїздки на старому автомобілі — Ліля
  39. 1985 — Найчарівніша і найпривабливіша — Люся Виноградова
  40. 1986 — Мільйон у шлюбному кошику — Ілона
  41. 1986 — Хто увійде в останній вагон — Інна Сорокіна
  42. 1986 — Добре сидимо! — Алевтина Єгоровна
  43. 1986 — Валентин і Валентина — Женя
  44. 1987 — Моя люба — Суханова
  45. 1987 — Чехарда — мама Міши
  46. 1988 — Велика гра — фрау фон Валецьки, колишня дружина Леопольда Граціо
  47. 1989 — Вхід до лабіринту — Ольга Ільївна Панафідіна
  48. 1990 — Допінг для янголів — Тамара Родимцева
  49. 1990 — Зимова вишня 2 — Валя
  50. 1990 — Все попереду — Наталья
  51. 1990 — Собачий бенкет — Олександра
  52. 1990 — Автостоп — телефонистка
  53. 1990 — Сукині діти — Таня Бусигіна
  54. 1990 — А ось і я (короткометражка)
  55. 1991 — Дурепа — Домінік Берівер
  56. 1991 — Жінка для всіх — Анна
  57. 1991 — Смуга смерті — Нонна
  58. 1991 — Болотна стріт, або Засіб проти сексу — Наталья Володимирівна
  59. 1991 — Чотири листи фанери — Галя з Крижополя
  60. 1991 — І чорт з нами — Олена
  61. 1991 — Блукаючі зірки — Марчелла Ембріх
  62. 1992 — Тартюф — Ельміра
  63. 1992 — Устриці з Лозанни — Люся
  64. 19921994 — Горячев й інші — Даша
  65. 1992 — Дитина до листопада — Надя
  66. 1992 — Все О'кей панове, чи Уїк-енд по російськи…
  67. 1993 — Дике кохання — матір Максима
  68. 1993 — Вбивство в Саншайн-Менор — Лючія Спарроу
  69. 1994 — На кого Бог пошле — Марина Родіонова
  70. 1994 — Наречений з Маямі — Лариса
  71. 1995 — Кохати по-російськи — Тетяна
  72. 1995 — Дім — Соня Мармеладова
  73. 1995 — Ручка, ніжка, огірочок…
  74. 1995 — Яка дивна гра — Соф'я Абрамівна
  75. 1995 — Зимова вишня 3 — Валя
  76. 1995 — Вальс золотих тельців — акторка
  77. 1995 — Поїзд до Брукліна
  78. 1996 — Імпотент — Даша
  79. 1996 — Чоловік для молодої жінки — Настя
  80. 1996 — Барханов і його телохранитель — Мата Харі
  81. 1996 — Кохати по-російськи 2 — Тетяна
  82. 1998 — Любовь зла — матір Корабельникова
  83. 1999 — Кохати по-російськи 3: Губернатор — Тетяна
  84. 2000 — Шуб-баба Люба! — Любов Іванівна
  85. 2000 — Спогади про Шерлока Холмса — дружина Конан Дойла
  86. 2000 — Артист і майстер зображення — дружина Савельєва
  87. 2000 — 8 березня — Наташа
  88. 2000 — Заздрість богів — Іра
  89. 2001 — Сищики — Юля
  90. 2001 — Підозра — Ніна
  91. 2001 — Життя забавами повне — Ліра Валентинівна
  92. 2001 — Люди і тіні — Надя
  93. 2001 — Північне сяйво — Ірина
  94. 2002 — Головні ролі — Алла Петрова
  95. 2002 — Жіноча логіка — Звягіна
  96. 2002 — Під дахами великого міста — Лідія
  97. 2002 — Інтимне життя Себастьяна Бахова
  98. 2003 — Пан або пропав — Аліція Хансен
  99. 20032005 — Даша Васильєва. Шанувальниця приватного розшуку — Даша Васильєва / Іветта «Люка» Бабанова
  100. 2008 — Важкий пісок — пані Янжвецька
  101. 2007 — Повернення блудного чоловіка — Ліза
  102. 2007 — Лузер — Світлана
  103. 2008 — Вареники з вишнею — Валентина
  104. 2008 — Звідки беруться діти — Поліна Семенівна, матір Павла
  105. 2008 — Хочу дитину — Ізольда Марківна Весьолкіна
  106. 2009 — Одружити Казанову — Жанна
  107. 2010 — Прогулянка по Парижу — Елеонора
  108. 2010 — Все можливо — Катерина Григорівна Шаховська
  109. 2011 — Зимовий сон — Василиса Фролова
  110. 2011 — Група щастя — Лілія Федорівна
  111. 2011 — Моя шалена сім'я! — Людмила Топешко
  112. 2012 — Мексиканський вояж Степанича — власниця туристичної компанії
  113. 2013 — Пізнє каяття — Клавдія Степанівна, власниця агентства з працевлаштування
  114. 2014 — Кавказька полонянка! — медсестра
  115. 2015 — Де живе Надія? — Римма
  116. 2016 — Бідні люди — Люся, дружина видавця
  117. 2014 — Готель щасливих сердець — Марія Михайлівна
  118. 2017 — Барс — Діана Валентинівна
  119. 2018 — Сувенір з Одеси — Єлизавета Аркадіївна Вольська в 1975 році
  120. 2018 — Операція «Сатана» — Ніна Павлівна Мєднікова
  121. 2019 — Анатомія вбивства — Ольга Олександрівна

ОзвучуванняРедагувати

ТеатрРедагувати

  • 1999—2002 — «Сирена і Вікторія» О. Галіна — (реж.-пост. Віталій Соломін) — Вікторія
  • 2002—2011 — «Хто останній за коханням» Олени Кузнецової
  • 2007—2010 — «Викрадення Сабінянінова» Петра Гладиліна — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
  • 2009 — «Одружуйтесь на мені» Н. Птушкіної — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
  • 2012 — «Роза з подвійним ароматом» Еміліо Карбальїдо — (реж.-пост. Ніна Чусової)
  • 2014 — «Плач'у вперед!» Н. Птушкіної (реж.-пост. Валерій Саркісов) — бізнес-леді Ліпа

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бокшицкая Е. Лариса Удовиченко. М., 1986;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.529;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.472;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.265-266.

ДжерелаРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Лариса Ивановна Удовиченко. Биографическая справка. РИА Новости. 2011-01-09. 
  3. Указ Президента РФ от 13.10.1998 N 1229 «О присвоении почётных званий Российской Федерации» Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.
  4. а б Подвыпившая Лариса Удовиченко получила травму головы после ссоры с сестрой? • — Новости семь дней в неделю • www.7D.org.ua
  5. Трое мужей Ларисы Удовиченко. «Домашний очаг». Процитовано 2018-12-081. 
  6. О. Новосад. (16.09.2013). Актриса Лариса Удовиченко развелась с мужем из-за его пагубного пристрастия. ЕВРОСМИ.RU. Процитовано 2013-09-16. 
  7. «Курский Вестник» — Лариса Удовиченко: «Артисткой я родилась». Архів оригіналу за 5 серпень 2012. Процитовано 11 грудень 2018. 
  8. Удовиченко Мария — Биография // rusactors.ru — Актеры советского и российского кино
  9. Хмельная Лариса Удовиченко разбила голову после ссоры с сестрой // Экспресс газета