Лаосці
Лао́сці або ла́о (лаос. ລາວ, тай. ลาว) — тайський народ в Лаосі та на північному сході Таїланду (регіон Ісан). Становлять основне населення Лаосу. В Таїланді місцеві лао часто зараховуються до складу тайців.
| Лаосці ລາວ (ຊົນເຜົ່າ) | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 17 млн (2005) |
| Ареал |
 Лаос,  Таїланд |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | тайці, шани, чжуани |
| Мова | лаоська, ісанська, тайська |
| Релігія | буддизм |
Лаосці в Таїланді зазвичай не називають себе «лао», зважаючи на політичні чинники, вони надають перевагу регіональному терміну «ісан» або ж зголошуються тайцями.
Живуть також у В'єтнамі, Китаї, Камбоджі, М'янмі, Франції, США та інших країнах.
Чисельність ред.
У Лаосі за даними перепису населення 2005 року проживало 3 067 005 лаосців, вони становили 54,6 % населення країни[1].
У Таїланді 2005 року на північному сході країни проживало 13 500 000 ісанів, які за походженням є частиною лаоського етносу[2]. Багато ісанів проживає також у центральному Таїланді, зокрема в Бангкоці. Власне лаосців, за даними перепису 2010 року, в Таїланді нараховувалось 60 199 осіб[3].
Чисельність лао у В'єтнамі за даними перепису 2009 року становила 14 928 осіб[4]. 18,5 тис. лаосців проживало 2009 року в Камбоджі (UNSD)[5].
Мова ред.
В Лаосі говорять лаоською мовою, в Таїланді — переважно близькою до неї ісанською мовою.
Лаоська мова в Лаосі використовує власне лаоське письмо, відоме з XIV ст. Літературна мова базується на в'єнтьянському діалекті. Існували два її різновиди: священне письмо (туа-тхам) для запису релігійних текстів та світський (туа-лао).
У Таїланді також користуються лаоським письмом, але частіше вживається тайська абетка.
Релігія ред.
Основна релігія лаосців — буддизм (тхеравада). Частина зберігає традиційні вірування (культи предків, духів-охоронців села та ін); є християни.
Історія ред.
Предки лаосців прийшли на територію Індокитаю з південних районів Східної Азії на рубежі н. е., а на територію сучасного проживання — в VI—XIII століттях.
До XIV ст. перебували в залежності від кхмерської імперії Ангкор, тоді утворили власну державу Лансанг (1354—1707). На початку XVIII ст. Лансанг розпався на 3 окремих королівства: Луангпрабанг, В'єнтьян і Тямпасак. Усі вони перебували в залежності від Сіаму. Французька колонізація Індокитаю в XIX ст. поділила лаоські землі між Сіамом (сучасний Таїланд) та Францією. На французькій частині з 1949 року існує незалежна держава Лаос, більша ж частина етнічної території народу лишається в складі Таїланду.
Влада Таїланду проводить політику інтеграції місцевих лаосців, як і інших національних меншин країни, до складу єдиної тайської нації.
Культура ред.
Основні заняття — землеробство (вирощують, рис, кукурудзу тощо), тваринництво, рибальство, мисливство, ремесла (прядіння, шовкоткацтво). Провідною галуззю господарства є орне заливне рисівництво. Деякі групи спеціалізуються на розведенні тяглової худоби. Тримають також свиней, домашню птицю.
Лаоські села традиційно розташовані біля річок, мають лінійне планування. Хати дерев'яні, каркасні, стоять на палях. У центрі села знаходиться храмовий комплекс (ват).
Жіночий одяг — розстібна спідниця з широкою вишитою смужкою знизу та розстібна кофта. Чоловіки носять сампот — шматок тканини, обгорнутий навколо талії.
Основна їжа — рис, риба, овочі, м'ясо.
Розвинені музичне, художнє й прикладне мистецтво, серед яких різьблення по дереву, фресковий живопис, культова скульптура, ювелірне ремесло, храмова архітектура.
Головне свято — Новий рік. Воно відбувається навесні й супроводжується карнавалами, танцями, гуляннями, обливанням водою.
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 6, с. 63: Лао [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- О. В. Егорунин, Я. В. Чеснов. Лао. Народы и религии мира: Энциклопедия [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 282-283. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
Примітки ред.
- ↑ Census Results in Brief [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.], p. 15: Table 1.6. Population, Distribution by Sex and Ethnic Group. Lao Population and Housing Census 2005. Lao Statistics Bureau (англ.)
- ↑ Reports submitted by States parties under article 9 of the Convention: International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination : 1st to 3rd periodic reports of States parties due in 2008 : Thailand [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. UN Committee on the Elimination of Racial Discrimination (CERD), 2011 (англ.)
- ↑ The 2010 Population and Housing Census: Statistical Tables [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. National Statistical Office, 2004. Thailand. (тай.), (англ.)
- ↑ Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Lao. A language of Laos (англ.)
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |