Лана Тернер

Джулія Джин (Лана) Тернер (англ. Lana Turner, Julia Jean Turner; 8 лютого 1921 — 29 червня 1995) — американська акторка, модель та автобіографка. Одна з найгламурніших зірок класичного Голлівуду. Її внесок у кінематограф відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.

Лана Тернер
Lana Turner
Студійне фото
Ім'я при народженні	Julia Jean Turner
Народилася	8 лютого 1921(1921-02-08)[…]  Воллес, Айдахо, США
Померла	29 червня 1995(1995-06-29)[…] (74 роки)  Лос-Анджелес, Каліфорнія, США  рак стравоходу
Громадянство	США
Релігія	католицька церква
Діяльність	телеакторка, кіноакторка, автобіограф, акторка театру, модель
Alma mater	Голлівудська старша школа
Роки діяльності	1937–1991
У шлюбі з	Арті Шоу, Joseph Stephen Craned, Joseph Stephen Craned, Henry J. Topping Jr.d, Лекс Баркер, невідомо, невідомо і Ronald Pellard
Діти	Cheryl Craned
Батьки	John Virgil Turnerd  Mildred Frances Cowand
IMDb	ID 0001805
Нагороди та премії
премія «Доностія» (1995) зірка на голлівудській Алеї слави Приз кінофестивалю в Сіджесі за найкращу жіночу рольd (1975) Targa d'Orod
Лана Тернер у Вікісховищі

Біографія

Народилася в сім'ї шахтаря зі штату Теннессі, який був убитий, коли Лана була дитиною. Почала зніматися в кіно в 16 років. Її прозвали «дівчиною в светрі» за пристрасть до носіння светра, який ненав'язливо підкреслював її пишні форми. Для зйомок одного з перших своїх фільмів вона вищипала брови, проте вони так і не відросли, звідки і пішло інше прізвисько — «дівчина з підмальованими бровами». У 1939 р. для однієї з ролей Тернер перефарбувалася в блондинку і не тільки абсолютно змінила свій образ, але і придбала нове прізвисько — «Королева нічних клубів».

Змагаючись за звання найсексуальнішої зірки Голлівуду з Ритою Гейворт і Джейн Рассел, Тернер знялася в чотирьох фільмах з прославленим плейбоєм Кларком Гейблом. Однією з найуспішніших її картин був ранній фільм у жанрі нуар — «Листоноша завжди дзвонить двічі» (1946). Вважається, що під час Другої світової війни американські солдати воліли вішати на стіни казарм саме її фотографії та афіші. Після війни знімалася переважно в мюзиклах.

Кар'єра Тернер в 1950-і рр. була неодноманітною. Одним з найуспішніших з художньої точки зору був фільм Вінсента Міннеллі «Злі й гарні» (1952), а за «Пейтон-плейс» (1957) вона була номінована на премію «Оскар». Останнім великим успіхом була картина Дугласа Сірка «Імітація життя» (1959), в якій були факти, подібні до біографії героїні: Лана Тернер сама виховувала доньку.

Лана Тернер була одружена 8 разів, зокрема з видатним джазменом Арті Шоу (1940); мільйонером Генрі Топпінгом (1948—1952), який зробив пропозицію, опустивши діамантову обручку в її келих з мартіні; з актором Лексом Баркером (1953—1957), з яким розійшлася після того, як він почав залицятися до її малолітньої дочки, і з гіпнотизером Рональдом Данте (1969—1972). У квітні 1958 року акторка опинилася в центрі грандіозного скандалу: під час сімейної сварки 14-річна дочка Тернер, намагаючись захистити матір, зарізала її співмешканця мафіозі Джонні Стомпанато.

Лана Тернер померла в 1995 році від раку в своєму будинку в Лос-Анджелесі. Її внесок у кінематограф відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.

Фільмографія

Рік	Назва	Роль
1941	Джонні Ігер
1941	Доктор Джекілл та містер Хайд	Беатріс Емері
1946	Листоноша завжди дзвонить двічі	Кора Сміт
1947	Вулиця Зеленого дельфіна	Маріанна Патурель
1948	Три мушкетери	Леді Вінтер
1952	Весела вдова	Крістал Радек
1952	Злі й гарні	Джорджія Лоррінсон
1956	Діана	Діана де Пуатьє
1957	Пейтон-плейс	Констанція Маккензі
1959	Імітація життя	Лора Мередіт
1960	Портрет у чорних тонах	Шейла
1961	Охоплені коханням	Мерджері Пенроуз

Посилання

• Лана Тернер: Життя легенди (англ.)