Лади́нська мо́ва, або мо́ва лади́но (неофіційна назва lingaz ladin) — мова в Італії та Швейцарії, поширена в регіонах Трентіно-Альто-Адідже та Венето. Належить до ретороманської мовної підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї, якою розмовляють ладини.

Ладинська мова
Територія поширення ладинської мови
Територія поширення ладинської мови
Поширена в Швейцарія, Італія
Регіон Трентіно-Альто-Адідже, Венето
Носії 30 000
Писемність латинське письмо
Класифікація Індо-Європейська
-Романська
--Західнороманська підгрупа
---Рето-романська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 roa
ISO 639-3 lld

У 1833 році Мікура де Рю склав першу ладинську граматику «Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre».

Італійські фашисти проводили в регіоні програму асиміляції з метою надання місцевому населенню подібності з італійцями. У програму входило також перейменування місцевих топонімів на італійський лад, відповідно до інструкції, складеної Етторе Толомеї (Prontuario dei nomi locali dell'Alto Adige)[1][2].

Існує Вікіпедія ладинською мовою, започаткована у серпні 2020 року[3][4].

Джерела ред.

  1. Steininger 2003, p. 15.
  2. «Why an Italian row over place names is dredging up memories of fascism», BBC, 28.04.2017 [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Wikipedia ladina «Finalmente ce l’abbiamo fatta» - Cultura e Spettacoli. Alto Adige (Italiano). Процитовано 3 травня 2023. 
  4. Al é nasciü la Wikipedia Ladina - La Usc di Ladins. www.lausc.it (it-it). Процитовано 3 травня 2023. 

Література ред.

  • Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN 0-7658-0800-5. 

Посилання ред.