Ладигіна Ольга Борисівна
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
О́льга Бори́сівна Лади́гіна (23 грудня 1922, Москва — 3 січня 2008) — радянський, білоруський архітектор. Заслужений архітектор Білорусі (1969). Дочка Бориса Івановича Ладигіна.
| Ладигіна Ольга Борисівна | |
|---|---|
| Народилася | 23 грудня 1922 Москва, Російська СФРР |
| Померла | 3 січня 2008 (85 років) Мінськ, Білорусь |
| Країна |  СРСР.svg){kind=small} Білорусь |
| Діяльність | архітекторка |
| Alma mater | Московський архітектурний інститут |
| Заклад | Білпроектd і Q56880183? |
| Членство | Спілка архітекторів СРСР і Білоруська спілка архітекторівd |
| Партія | КПРС |
| Батько | Boris Ladygind |
| Мати | Q97064034? |
| Брати, сестри | Ariadna Borisovna Ladyginad |
| У шлюбі з | Заславський Євген Львович |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Закінчила Московський архітектурний інститут у 1949 році. Працювала в інституті «Білдержпроект» (у 1969—1975 роках головний архітектор).
Творчість
ред.Основні роботи: у Мінську — Водно-спортивний комбінат, забудова району та проекти житлових та громадських будівель по вулиці Віри Хоружої (1964—1990), житловий будинок з гастрономом «Столичний» (1962), житлові будинки, громадські навчальні заклади на вулицях Варвашени, Козлова, Богдановича, Кульман, головний корпус Білоруського технологічного університету (1956, у співавторстві), корпус Інституту історії (1964) та реконструкція корпусу Президії НАН РБ, торгово-громадський центр на вулиці Куйбишева (1997, у співавторстві), а також водоскидні споруди ГЕС на Заславському водосховищі (1955), у Вітебську Кіровський міст (1955).
Література
ред.- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 9: Кулібін — Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 1999. — 560 с.: іл. ISBN 985-11-0155-9 (т. 9), ISBN 985-11-0035-8.