Петро Лагода (псевдо: «Громовий»; 25 травня 1912, с. Гута, Сокальський район, Львівська область — 1993, с. Забужжя, Сокальський район, Львівська область ) — український військовик, хорунжий УПА, командир сотень «Ведмідь» та «Жубри II» в ТВ-14 «Асфальт».

Петро Лагода
УПА погон 07 - Хорунжий.svg Хорунжий
Lagoda.jpg
Загальна інформація
Народження 25 травня 1912(1912-05-25)
с. Гута, Сокальський район, Львівська область
Смерть 1993(1993)
с. Забужжя, Сокальський район, Львівська область
Псевдо «Громовий»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування OUN-r Flag 1941.svg
Командування
командир сотні «Ведмідь»
командир сотні «Жубри II»

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 травня 1912 року в селі Шмітків Грубешівського повіту (тепер село Гута, Сокальський район, Львівська область) в сім’ї Василя та Анни.

З 1933 року член ОУН. У 1938 році заарештований польською владою за участь у організації, утримувався у концтаборі Береза Картузька.

У вересні 1939 року повернувся до рідного села.

В УПА з 1942 року. Організаційно-мобілізаційний референт Сокальської округи (кін. 1943–2.06.1944), організатор кількох сотень УПА, к-р сотні (04–05.1944), к-р сотні “Ведмідь” (05–07.1944), к-р сотні “Жубри ІІ” (10.1944–весна 1945). Переведений у ВО-6 «Сян». Старший булавний (15.04.1945), хорунжий (22.01.1946).

Учасник спільної опреації УПА та ВіН на місто Грубешів у 1946 році.

Під час рейду через Чехословаччину попав у полон та був переданий польській комуністичній владі. Засуджений до смертної кари, але згодом помилуваний. Відбував ув'язнення в Іркутську (СРСР).

Після звільнення переданий знову Польщі. Проживав у селі Сілєц Ольштинського воєводства, що біля Кентчина. Після проголошення Незалежності повернувся до України, казав що:

Я вже можу помирати, тому що Україна, за яку я боровся і про яку я мріяв, є.

Помер в 1993 році та з почестями похоронений в селі Забужжя.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати