Відкрити головне меню

Грубешівська операція — спільний напад УПА та ВіН на місто Грубешів 27-28 травня 1946 року.

Грубешівська операція
Друга світова війна
Бої УПА
Grubeshiv-operaciya.jpg
Координати: 50°49′ пн. ш. 23°52′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 23.867° сх. д. / 50.817; 23.867
Дата: 27 травня 194628 травня 1946
Місце: село Грубешів, Польща
Результат: Контрольований відступ військ УПА і подальша партизанська боротьба.
Сторони
Flag of Ukraine.svg Українська Держава[1]
Flag of Poland.svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Військові сили
UPA-Zaslugy1.png
УПА -

1 сотня бойова 120 вояків
15 вояків — бойовий відділ командира Я.
20 вояків — відділ СБ (Служби Безпеки) командира О.
20 вояків — відділ командира Б.
З ланки (18 вояків) з торпедами
30 вояків резерву

Krzyż Zrzeszenia WiN.jpg
ВіН -

120 вояків
Разом: 343 вояки

Emblema NKVD.svg
НКВС СРСР
150 вояків НКВС

60 чоловік Уря́ду Публічної Безпеки
60 міліціонерів
Боївка з 20 вояків
Боївка охорони команди міста 40 вояків
Виселенча комісія 12 людей, озброєних пістолетами
Три сотні польського війська, яке кватирувало за містом
Дім польської робітничої партії (замаскована комуністична організація) з невеличким числом озброєних людей
Разом: 342-442 вояки

Втрати
УПА:

Вбито: 2

Поранено: 2

ВІН:

Вбито: 4

Поранено: 5

За версією українців:

понад 30 і кілька цивільних комуністів із Робітничої Партії.

У будинках НКВД втрати поважні, але не встановлені чисельно. В полоні 5 вояків міліції.

За версією поляків:
від 9 до 15 вояків[2]

Зміст

ЗавданняРедагувати

Напад на місто Грубешів мав на меті:

1. заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля проти комуністичних збройних сил; 2. стероризувати ворога несподіваним наскоком на місто, що лежить у граничному районі поміж Польщею і СРСР; 3. зірвати акцію з примусового переселення населення; 4. залякати міліцію, складену з різних міських елементів під тиском комуністичного режиму;

РозташуванняРедагувати

Місто Грубешів лежить між більшими містами від сторони Польщі: Холм, Люблін, Красностав, Замостя, Томашів, і від сторони СРСР (Української РСР) Ковель, Володимир-Волинський, Луцьк, Радехів, Львів, Рава-Руська. Границя обох держав проходить попри Грубешів. В усіх вищеназваних містах були розміщені сильні військові залоги ворога. Місто лежить над багнистою рікою Гучва, околиця низинна і покрита кущами і лісами. Великі ліси тягнуться далі від міста з півночі і північного сходу, менші (Метелинський і Теребинський ліси) з півдня і південного заходу. Наскок на Грубешів означав акцію на місто, що знаходилося в центрі великих ворожих військ, розташованих на пограниччі і у вищезгаданих містах. З цієї причини залога Грубешова почувала себе безпечно і не мала потреби виставляти особливі сторожеві застави довкруги міста. Небезпеку для повстанських військ становила сильна російська і польська залога міста і можливість допомоги ворогові з поблизьких міст. Ці умови вимагали сильної конспірації і використання моменту несподіванки.

Позиції ворогаРедагувати

Згідно з розвідкою, яку перевели органи ВІН, в місті кватирували:

1. Російське НКВД: 150 вояків в мурованих домах, захищених ровами і дротяними засіками і численними стійками поза міськими укріпленнями. (В бою з УПА 14 травня 1946 потрапив до полону НКВД-ист, який зізнався, що залога будинків складається з 250 НКВД-истів). 2. Управління громадської безпеки (УБП): 60 люду в мурованому будинку за муром 2 метрів висоти і дротяними засіками. 3. МО (міліція): 60 осіб у двох будинках. 4. Боївка: 20 вояків. 5. Боївка охорони команди міста: 40 вояків. 6. Виселенча комісія: 12 людей, озброєних пістолетами. (Під час акції виявилося, що будинок переселенчої комісії був сильно боронений кулеметними гніздами, чого польська розвідка не знала). 7. Три сотні польського війська, яке кватирувало за містом. 8. Дім польської робітничої партії (замаскована комуністична організація) з невеличким числом озброєних людей.

Усі будинки з залогами були розміщені у західній частині міста близько одне від одного. Військо польське кватирувало на сході поза містом, і згідно з запевненням ВІН, мало бути нейтральним під час акції. Уже факт, що комуністи не вжили військових частин до оборони і сторожевої служби переконувало командирів УПА, що військо є для комуністів непевним елементом. Разом ворог начисляв 342, а може 442 вояки, не враховуючи польського війська.

План операціїРедагувати

Дня 18 травня 1946 на спільній нараді командирів УПА і ВІН, поляки подали проект спільної акції на місто Грубешів. Обидві сторони погодилися на дату з 27 на 28 травня вночі. Більшість завдань бойової акції взяли на себе командири УПА. ВІН, який мав завдання розвідки, застав у місті і в терені поза ним провідників, які були ознайомлені з топографією міста й околиці. Представники ВІН передали плани міста, з зазначеними будинками і місцями опору ворога і подали стан ворожих сил. Усталено розпізнавальні знаки і визначено докладно розчленування бойових груп; це було дуже важливим пунктом нарад, бо ворожі будинки, розміщені з боків один від одного, ускладнювали вільну діяльність поодиноких груп. Для розрізнення, польські повстанці мали біло-червоні опаски на рукавах, українські — білі.

Остаточне детальне розпланування було вирішено провести на нараді представників в останньому дні перед акцією.

Відправа старшин УПА відбулася 24 травня 1946. З'ясовано розвідкою УПА, що в місті знають про акцію деякі люди з польського населення, поінформовані людьми ВІНу. Ця вістка викликала потребу особливого забезпечення акції, та її переведення. Справу безпеки акції передано досвідченому членові ОУН. Збірку відділів назначено на день 25 травня 1946, при чому до наскоку вибрано вояків з великим бойовим досвідом. Перегляд відділів відбувся 26 травня, а вночі повстанці вирушили на збірний пункт у лісі, біля моста над р. Гучвою, 6 км на захід від міста. Відділи УПА забезпечилися негайно з усіх сторін бойовими заставами і чекали союзників. Над ранок приїхав представник ВІН і переказав, що відділи ВІН є в лісах в околиці, о 12 год. приїдуть командири ВІНу, а вечором повстанці.

Старшини ВІНу приїхали в означеному часі. Це були: командир повстанців капітан, командир резерву капітан Вк, шеф штабу капітан Вр, командир акції в місті пор. М,, командир застав пор. С. Деякі були одягнені в цивільний одяг. На відправі поляки зголосили, що беруть на себе застави поза містом, знищення УБП і ППР та роззброєння МО. Вони теж дадуть провідників для відділів УПА в місті. Ще раз запевнили, що відділи Війська Польського не візьмуть участі в боях. Опісля обговорено детальний план акції:

1. Наступ на НКВД переведуть відділи УПА силою 120 вояків з двома звенами торпед.

2. Обстріл з крила — боївка УПА — командир Я.

3. Наступ на УБП — бойова група ВІН 25 вояків і торпедне звено УПА.

4. Наступ на МО — відділ ВІН.

5. Наступ на виселенчу комісію — відділ УПА Служби Безпеки — 20 вояків, командир О.

6. Очищення приватних мешкань УБП перебирає відділ ВІН з 10 вояками, і 2 вояки УПА.

7. Знищення будинку пошти і застав НКВД, щоб забезпечити себе перед окруженням — бойовий відділ УПА, командир X.

8. Застава на холмському мості — боївка Служби Безпеки УПА.

9. Забезпечення від батальйону війська польського — відділ УПА, командир Б.

10. Застава в Метелинському лісі — відділ ВІН, 25 вояків.

11. Застава на перехресті шос Грубешів-Холм і Грубешів-Городло — відділ ВІН, 25 вояків.

12. Застава від сторони Сокаля в селі Черничин — відділ ВІН, 20 вояків.

13. Малі застави в районі поза містом, по кілька вояків — ВІН.

Військо поділено на групи і визначено завдання кожній з них. Видано теж відповідні накази приготовані на надзвичайні випадки, навіть зі сторони польського війська.

Командиром відділів УПА призначено ПР., відділів ВІН капітана Вк.

Під вечір прибули польські повстанці, а з ними політичний референт підпілля з Варшави. Кілька годин призначено на взаємні розмови вояків. Між українськими і стрільцями ВІН'у почалися розмови, знайомились, оповідали про минуле, коли ще були ворогами.

Перебіг операціїРедагувати

Відділи УПА вирушили в сторону міста: заплановано, що усі мають зайняти вихідні становища о годині 00:05. Місто було спокійне, ворог нічого не помічав. Відділ УПА «Вовки-1 зловили п'ятьох вояків міліції. Цей відділ УПА спізнився на своє місце призначення, бо провідник заблукав і вони знайшлися в місці, де могли бути обстріляні ворогом і своїми. Ситуація була тим прикріша, що саме «Вовки-1 мали почати наступ на будинки НКВД. Врешті о год. 1:30 вони зайняли становища проти НКВД з півночі. Інша група УПА підсунулася з півдня і під самі дроти, а деякі дісталися в самі окопи. Будинки оточено півколом, приспособлено фауст-патрони.

Наступ почався обстрілом фауст-патронів. Вистрілено 6 фауст-патронів, з яких чотири потрапили в ціль. Будинки розбито, НКВД-исти почали оборону з кулеметних гнізд, але їх знищено гранатами і перехресним вогнем. Залишився тільки один ворожий кулемет, який деякий час стріляв у східному напрямі, де не чинив ніякої шкоди, врешті і його знищили повстанці.

Деякі вояки НКВД почали втікати у східну сторону міста, разом з вояками Уряду Польської Безпеки, їх обстріляли повстанці з кулемета.

Уряд безпеки знищено з залогою; декільком вдалося втекти. Повстанці УПА випустили політичних в'язнів і спалили поліцейські акти. Повстанці ВІН з особливою мужністю йшли у бій і здобули будинок наступом на гранати і багнети. Будинків міліції і переселенчої комісії не вдалося здобути. Виявилося, що вони були сильно захищені кулеметним вогнем. Проте знищено вповні будинок Польської Робітничої Партії, зліквідовано комуністів, що були всередині, знищено пошту.

Операція тривала близько півтори години. Пострілом ракети відділи повідомлено про відступ. В місті стояла невелика військова група радянських вояків, які прибули до міста з Німеччини, повертаючись до СРСР, близько 40 людей з танкеткою. Ця танкетка вступила в бій з відступаючою групою «Вовки-1. Там загинув майор НКВД і три вояки.

ВідступРедагувати

Згідно з наказом війська, повстанці відступили з міста. Відділи УПА перейшли до Метелинського лісу, але на збірному пункті залишили охорону, бо останній відділ Служби Безпеки, який прикривав відступ, ще не вийшов з міста. З Грубешова наспіла тимчасом погоня польського війська. Після перестрілки в Метелинському лісі, відділи УПА перейшли до більшого Теребинського лісу. Вони не мали завдання встрявати у бій і тому старалися відв'язатися від ворога. Це вдалося аж другого дня після бою в Теребинському лісі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Згідно з Актом відновлення Української Держави
  2. Piotr Głuchowski, Marcin Kowalski, "Jaruzelski: długa lekcja nowomowy" (Jaruzelski: A long lesson in Newspeak), Gazeta Wyborcza, 2008-12-12
Бої з німецькими військами Боротьба УПА проти німецьких окупантів
Шепетівська операція УПА (19.08.1942) • Бій під Костополем (28.03.1943) • Бій біля Великої Любаші (14.05.1943) •
Наступ УПА на Янову Долину (22.06.1943) • Бій біля села Новий Загорів (8-11.09.1943) • Бій на горі Лопата (6-16.07.1944)
Бої з польськими військами Атака на ГаначівБої в Бірчі та околицях (22.10.1945 • 30.11.1945 • 7.01.1946) • Ліквідація генерала Сверчевського (28.03.1947)
Бої з радянськими військами Бій під Гурбами (21-25.04.1944) • Бій під Стриганами (13.05.1944) • Бій під Уневом (30.09.1944) • Битва під Лещавою-Горішньою (28.10.1944) • Бій під Жовквою (22.03.1945) • Бій під Радеховом (27.04.1945) • Грубешівська операція (28.05.1946) • Останній бій УПА на Житомирщині (9.07.1955)