Відкрити головне меню

Лавер Георгій Михайлович

Георгій Михайлович Лавер (7 березня 1923, с. Зняцьово, сучасний Мукачівський район, Закарпатська область — 16 серпня 2017, Ужгород) — радянський футболіст. Правий захисник, півзахисник, виступав за СК «Русь» (Ужгород), «Спартак» (Ужгород), «Динамо» (Київ) та «Динамо» (Мінськ). Перший представник численної групи закарпатських футболістів, що поповнила «Динамо» (Київ) у після воєнні роки. Член комісії з етики та чесної гри Федерації футболу Закарпаття[2].

Ф
Георгій Лавер
Особові дані
Повне ім'я Георгій Михайлович Лавер
Народження 7 березня 1923(1923-03-07) (96 років)
  с. Зняцьово,
сучасний Мукачівський район,
Закарпатська область
Смерть 16 серпня 2017(2017-08-16)[1] (94 роки)
  Ужгород, Україна
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція правий захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946—1948 (2 група)
1948—1951
1952
«Спартак» (Ужгород)
«Динамо» (Київ)
«Динамо» (Мінськ)

69 (0)
11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єраРедагувати

У футбол почав грати в команді гімназії м. Мукачеве (теперішня ЗОШ № 1 ім. Олександра Пушкіна). Чемпіон Угорщини серед команд навчальних закладів (володар Кубка Сент-Ласло, тобто «Святого Василя»). 1943—1945 роки — у СК «Русь» (Ужгород). 1945 року виступав за збірну м. Мукачево, упродовж 1946—1948 — у «Спартаку» (Ужгород). У 1948—1951 виступав за «Динамо» (Київ), а в сезоні 1952 за іншу команду класу «А» — «Динамо» (Мінськ). У 1953—1954 роках знову грав у складі «Спартака» (Ужгород).

У класі «А» чемпіонату СРСР провів 80 ігор (69 у складі киян і 11 у складі мінчан).

Здобув титул чемпіона УРСР серед колективів фізкультури 1946 зі «Спартаком» (Ужгород). Чемпіон СРСР серед дублювальних складів 1949 у складі «Динамо» (Київ).

Закінчив історичний факультет Київського державного університету (1951). Одружений з киянкою Тетяною, з якої познайомився під час виступів за київське «Динамо».

Після завершення футбольної кар'єри працював учителем історії в школах Ужгорода, був завучем та директором. З 2002 року — на пенсії.

Помер в Ужгороді 16 серпня 2017 року[3].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати