Відкрити головне меню
Єдиним безпечним місцем для лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів у в'язниці часто є відокремлена ізоляційна камера.

Ув'язнені лесбійки, геї, бісексуали і трансгендери (ЛГБТ) часто стикаються з додатковими труднощами порівняно з гетеросексуальними ув'язненими.

Згідно з даними міжнародних досліджень, ЛГБТ-ув'язнені знаходяться «серед найбільш уразливих груп населення у в'язницях». 67% ЛГБТ-ув'язнених в Каліфорнії отримували погрози на свою адресу перебуваючи у в'язниці[1]. Уразливість ЛГБТ-ув'язнених призвела до того, що для них в деяких містах були створені спеціальні в'язниці, проте в більшості випадків вони залишаються ув'язнені в загальних в'язницях.

У той час як більша частина наявних даних про ЛГБТ-ув'язнених надходить з США, Міжнародна амністія веде облік відомих інцидентів на міжнародному рівні, де ЛГБТ-ув'язнені постраждали через жорстоке поводження та насильство від співкамерників, а також тюремного персоналу[2].

Зміст

Камінг-аутРедагувати

Багато ЛГБТ-ув'язнених (навіть тих, хто відкритий гей поза в'язницею) ретельно приховують свою сексуальну ідентичність та орієнтацію перебуваючи в ув'язненні, бо до ув'язнених, які відомі або сприймаються як геї, особливо до лесбійок і геїв з стереотипно жіночною зовнішністю, «дуже високий ризик сексуального насильства».[3]

Медичний персоналРедагувати

Мейсен Девіс, виконавчий директор Юридичного центру трансгендерів в Сан-Франциско, зазначив, що представники ЛГБТ у в'язницях часто стикаються з перешкодами в отриманні основного та необхідного лікування. Це посилюється тим, що медичний персонал в'язниці часто не знає або не навчений як вирішувати ці потреби[1].

ЛГБТ-молодь серед ув'язненихРедагувати

За даними деяких досліджень, ЛГБТ-молодь особливо схильна до ризику арешту та затримання. Національний центр прав лесбіянок та Національний центр захисту неповнолітніх США зазначають, що ЛГБТ-молоді багато серед загальної кількості молодих людей що піддаються арешту і тих, хто знаходиться в виховній колонії в Сполучених Штатах.[4]

Фізичне та сексуальне насильствоРедагувати

Згідно Amnesty International, в глобальному масштабі ЛГБТ-ув'язнені і ті, кого вважають лесбійками, геями, бісексуалами та трансгендерами, піддаються ризику катувань, жорстокого поводження та насильства з боку ув'язнених, а також персоналу в'язниць[2]. Amnesty International наводить дані про численні випадки у багатьох країнах, де ЛГБТ-ув'язнені, як відомо, були піддані насильству чи вбиті співкамерниками або персоналом в'язниць.

«Ув'язнені будь-якої частини наступного опису, швидше за все, будуть піддані насильству: молоді, невеликі за розміром, фізично слабкі, геї, перший злочинець, що володіє „жіночими“ характеристиками, такими як довге волосся або високим голосом; скромні, неагресивні, сором'язливі, інтелектуальні, не вуличного виховання»; або були визнані винними в сексуальних злочинах проти неповнолітніх. Ув'язнені з будь-якою з цих характеристик, зазвичай, стикаються з підвищеним ризиком сексуального насильства, у той час для тих, хто має декілька перекриваючих характеристик ймовірність насильства ще більша".[3][5]

Геям і бісексуальним чоловікам часто віддають перевагу для сексуального насильства у в'язниці. Це знайшло своє відображення в різних американських судових рішеннях. Наприклад, в Cole v. Flick[nb 1] суд підтримав право в'язниць обмежити довжину волосся ув'язнених, стверджуючи, що дозвіл носити довге волосся, може призвести до збільшення числа нападів на гомосексуалів.[6]

За словами Андреа Кавано Керна, представника en:Stop Prisoner Rape, поєднання високих темпів сексуального насильства щодо геїв в'язнів та високі темпи поширення ВІЛ-інфекції у в'язницях є "питанням життя та смерті для ЛГБТ-спільноти "[7].

У той час як більша частина даних стосується ув'язнених-чоловіків, відповідно до Міжнародної амністії «орієнтація була виявлена, як один з чотирьох категорій, що роблять ув'язнених жінок більш імовірною мішенню для сексуального насильства»[2].

ІзоляціяРедагувати

Для власної безпеки, ЛГБТ у в'язниці іноді поміщають в карцер або охороняють[8]. Хоча гомосексуальність «в цілому розглядається як фактор необхідності додаткової охорони», трапляються випадки гомофобії[3].

Ще одна проблема в тому, що захисна та дисциплінарна опіка часто являє собою одне й те ж, а саме ув'язнення в «захисному корпусі» в дуже обмежених та ізольованих умовах — одиночному ув'язненні — що заважає таким ув'язненим брати участь в наркологічних реабілітаційних програмах, освітніх програмах професійної підготовки, контактувати з іншими ув'язненими або відвідувачами, або насолоджуватися привілеями, наприклад, правом дивитися телевізор, слухати радіо тощо[1]

В інших випадках, установи можуть мати спеціальні зони для життя вразливих ув'язнених, таких як ЛГБТ, літні люди або інваліди. В Сан-Франциско, наприклад, транссексуалів ув'язнених автоматично відокремлюють від інших ув'язнених. Проте, згідно слів Ейлін Херст, шерифа Сан-Франциско, сама по собі гомосексуальність не є приводом для виправдання запиту на захисний корпус: ув'язнені, що подають запит на таке житло повинні продемонструвати свою уразливість[9].

ПриміткиРедагувати

  1. 758 °F. 2d 124 (3d Cir. 1985). Пробні документи чотирьох свідків-експертів, що є тюремними наглядачами, свідчать про необхідність цього закону. Вони вірять в те, що «існує кореляція між проблемами безпеки гомосексуалів у в'язницях та довгим волоссям, і що випадків насилля по відношенню до довговолосих більше ніж до коротковолосих.»


  1. а б в Meeting to Highlight Issues Faced by LGBT People in California Prisons. Transgender Law Center. Процитовано 2008-12-28. [недоступне посилання з квітень 2019]
  2. а б в Crimes of Hate, Conspiracy of Silence: Torture and Ill-treatment based on Sexual Identity. Amnesty International. Архів оригіналу за 2009-01-16. Процитовано 2008-12-28. 
  3. а б в No Escape: Male Rape in US Prisons. Human Rights Watch. Процитовано 2008-12-28.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «HRW» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. Letter to the National Prison Rape Elimination Commission. Equity Project. Процитовано 2008-12-28. 
  5. Joanne Mariner, No Escape: Male Rape in U.S. Prisons
  6. United States Court of Appeals for the Third Circuit Cole v. Flick. ALTlaw. Процитовано 2008-12-29. 
  7. Arrested justice: When LGBT people land in jail Part One: A Frightening Odyssey. Patrick Letellier, Gay.com. Процитовано 2008-12-28. [недоступне посилання з липень 2019]
  8. Edney, Richard. TO KEEP ME SAFE FROM HARM? TRANSGENDER PRISONERS AND THE EXPERIENCE OF IMPRISONMENT. Deakin Law Review. Архів оригіналу за 13 жовтень 2013. Процитовано 2 листопад 2014. 
  9. Arrested justice: When LGBT People Land in Jail Part Four: The Myth of 'Protective Custody'. Patrick Letellier, Gay.com. Процитовано 2008-12-28. [недоступне посилання з квітень 2019]