Кіріл Петров (болг. Кирил Петров / Kyril Petrov; 6 січня 1897, Сталійська Махала в громаді Лом Монтанска округу, Болгарія — 28 грудня 1979, Софія, Болгарія) — болгарський жанровий живописець, портретист. Самобутній художник, більшу частину життя прожив у рідному селі, в селянській громаді. Прагнув дати у своєму живописі «голос» мовчазній селянській масі Болгарії.

Кіріл Петров
Народження6 січня 1897(1897-01-06)
Сталійська Махала, Lom Municipalityd, Монтанська область, Болгарія
Смерть28 грудня 1979(1979-12-28) (82 роки)
 Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна Болгарія
Жанрхудожник, живописець, графік
НавчанняНаціональна художня академія Болгарії
Діяльністьхудожник

Життя художника

ред.

Кіріл Петров народився 6 січня 1897 року в селі Сталійська Махала, що входить в общину Лом Монтанска області на північному заході Болгарії. Територія громади Лом витягнута вздовж течії Дунаю, а саме місто Лом — це другий за величиною річковий порт Болгарії.

Спочатку для навчання юнак вибрав найближчим до Сталійська Махала Педагогічне училище міста Лом. Закінчив училище в 1915 році. Воював в Першій світовій з 1916 по 1918 рік. Софійську Академію мистецтв (майстерня професора Миколи Маринова) закінчив у 1926 році. У 1931 році Кіріл Петров стає членом «Товариства нових художників» (болг.) У 1937 році отримує золоту медаль на Міжнародній виставці в Парижі. Воював на фронтах Другої світової війни у 19431944 роках.

Кредо

ред.

Як розвивалася кар'єра художника? Працював учителем у провінції. Влаштувався у своєму рідному селі, і день за днем працював над живописом, переорюючи барвисту масу, як селянин оре землю плугом, глибоко, сумлінно і наполегливо. Художник віддавав перевагу написанню фігуративних, навіть багатофігурних композицій. Однак, його метод самобутній, а стиль, в чомусь нагадує символізм, частково — експресіонізм, все ж вироблений Кірілом Петровим самостійно. Він брав сюжети з повсякденного життя, спостерігаючи за трудовими буднями жителів села. Його картини — це думки про існування сільського жителя, про патріархальний уклад життя, про любов до землі та праці. Фігури на його картинах ніби виліплені з ґрунту, сповнені грубуватої сили. Колорит картин стриманий. Важливу роль в побудові живописної композиції грає ритм геометричних структур[1].

 
Софійський хор «Гусла» (болг.)
на залізничній станції міста Лом 14 серпня 1933

Пізні роки

ред.

Після персональної виставки художника, що відбулася у 1946 році в Етнографічному музеї Софії, коли на нього накинулися критики «за формалізм і занепад», Кіріл Петров припиняє виставкову практику аж до 1961 року. В 1972 році проходить його ретроспективна виставка в Софії, а в 1973 році — в Берліні[2].

Твори Кіріла Петрова представлені в Національній художній галереї, (Софія)[3], Софійській міській галереї мистецтв, в музеях і приватних колекція Болгарії та багатьох країн світу. Вдостоєний державних нагород.

Кіріл Петров помер 28 грудня 1979 року в Софії.

Пам'ять

ред.

Іменем художника названа заснована у 1972 році Художня галерея «Кіріл Петров» у обласному центрі, місті Монтана (вул. [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] Царя Бориса III, 19) [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite][4].

Зображення в мережі

ред.

Література

ред.
  • Аврамов, Димитър.Кирил Петров [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — С.: Български художник, 1975. — 250 с.
  • Иванов, Борис. Кирил Петров [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — С.: Български художник, 1966. — 48 с.
  • Борис Данаилов, акад. Светлин Русев, Борис Клементиев, Марин Добрев – «Кирил Петров», изд. Национална художествена галерия, 2007 г.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Йорданов, Юлий. Живописец със сияние от човешка доброта и мъдрост. ЛИТЕРАТУРЕН СВЯТ. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  2. Детали биографии художника: Кирил Петров. «Gallerybg.com». 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  3. Климентиев, Борис (23 жовтня 2007). Ретроспективна изложба на Кирил Петров. Kafene.bg. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  4. Художествена галерия «Кирил Петров». «Cultour.org». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.(болг.)