Кірово-Чепецький район
Кі́рово-Чепе́цький район (рос. Кирово-Чепецкий район) — район у складі Кіровської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Кірово-Чепецьк, яке, однак, не входить до складу району.
| Кірово-Чепецький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Кирово-Чепецкий район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Кіровська область | ||||
| Утворений: | 23 лютого 1960 року | ||||
| Населення (2017[1]): | 22140 осіб | ||||
| Площа: | 2210,27 км² | ||||
| Густота населення: | 10,02 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-83361 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Кірово-Чепецьк | ||||
| Кількість сільських поселень: | 13 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 237 | ||||
| Влада | |||||
| Голова району: | Волокітін Володимир Григорович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
.png)
.png)
Історія ред.
Територія району з 18 століття входила до складу Вятського повіту. На початок 20 століття до його складу входило 22 волості, 1924 року вони були об'єднані у 7: Вожгольську, Вятську, Загарську, Кумьонську, Просницьку, Селезньовську та Якимовагінську. Просницька волость була утворена із колишніх Просницької, Чепецької та Поломської. До її складу увійшло 28 населених пунктів, центром було село Александровське. Згідно з переписом 1926 року найбільшими населеними пунктами були село Усть-Чепца (741 особа) та присілок Малий Конип (52 особи). У складі Просницької волості були утворені 18 сільрад. 1929 року у складі новоствореного Вятського округу Нижньогородського краю були утворені Вятський та Просницький райони. Центром останнього стала залізнична станція Просниця. 1934 року Вятський район був перейменований в Кіровський. В роки війни центром Кіровського району тимчасово було село Пасегово. 1955 року селище Кірово-Чепецьк отримало статус міста, а селища Вятський та Лісозаводський об'єднані у місто Нововятськ. Таким чином центром Просницького району стало місто Кірово-Чепецьк, а місто Нововятськ увійшло до складу Кіровського району. 1958 року центром Кіровського району стало місто Нововятськ і район став Нововятським. 1959 року ліквідовано Просницький район, більша частина відійшла до складу Нововятського, менша — до Зуєвського району. 1960 року центром Нововятського району стало місто Кірово-Чепецьк і район отримав сучасну назву. 1961 року Кірово-Чепецьк отримав статус міста обласного значення. 1963 року район був ліквідований, територія поділена між Кумьонським та Орічівським районами, але 1965 року район відновлений у старих межах. 1989 року зі складу району було виділено місто Нововятськ і передано до складу міста Кірова у якості Нововятського району. 1994 року до складу міста Кіров були передані Бахтінський та Руський сільські округи. 2000 року до складу міста Кіров було передано селище Радужний.
7 грудня 2004 року[2], в рамках муніципальної реформи, у складі району були утворені 13 сільських поселень.
Населення ред.
Населення району складає 22140 осіб (2017[1]; 22136 у 2016[3], 22230 у 2015[4], 22806 у 2014[5], 22586 у 2013[6], 22278 у 2012[7], 21323 у 2011[8], 21317 у 2010[9], 21209 у 2009[10], 22193 у 2002[11], 40151 у 1989[12], 67152 у 1979, 68526 у 1970).
Адміністративний поділ ред.
Станом на 2010 рік район адміністративно поділявся на 13 сільських поселень, до його складу входило 237 населених пунктів[9], з яких ? не мали постійного населення, але ще не були зняті з обліку:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010[9]) |
Населення, осіб (2017[1]) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бурмакінське сільське поселення | 1723 | 1741 | 1680 | село Бурмакіно | 18 | |
| Конипське сільське поселення | 893 | 1006 | 1001 | присілок Малий Конип | 12 | |
| Кстінінське сільське поселення | 2200 | 1738 | 2018 | село Кстініно | 26 | |
| Мокрецівське сільське поселення | 1897 | 1589 | 1572 | село Карінка | 13 | |
| Пасеговське сільське поселення | 3316 | 3359 | 3615 | село Пасегово | 36 | |
| Поломське сільське поселення | 1297 | 1126 | 1087 | село Полом | 16 | |
| Просницьке сільське поселення | 3364 | 3066 | 3419 | селище Просниця | 34 | |
| Селезенівське сільське поселення | 849 | 613 | 503 | село Селезеніха | 7 | |
| Фатієвське сільське поселення | 993 | 1057 | 1133 | село Фатієво | 16 | |
| Федяковське сільське поселення | 1257 | 1517 | 1745 | присілок Шутовщина | 23 | |
| Філіпповське сільське поселення | 1497 | 1301 | 1302 | село Філіппово | 12 | |
| Чепецьке сільське поселення | 1925 | 2210 | 2085 | селище Ключі | 15 | |
| Чувашівське сільське поселення | 982 | 994 | 980 | присілок Чуваші | 9 |
Найбільші населені пункти ред.
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Пасегово | 2805 | 2807 |
| 2 | Просниця | 2497 | 2235 |
| 3 | Бурмакіно | 1250 | 1272 |
| 4 | Кстініно | 1399 | 1029 |
| 5 | Філіппово | 1100 | 999 |
| 6 | Ключі | 889 | 977 |
| 7 | Фатієво | 905 | 939 |
| 8 | Полом | 987 | 926 |
| 9 | Карінка | 1003 | 905 |
| 10 | Чуваші | 850 | 874 |
Примітки ред.
- ↑ а б в Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ База данных показателей муниципальных образований: Кировская область — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Итоги всероссийской переписи населения 2010 года по Кировской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
|
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |