Кшиштоф Пекарський
Кшиштоф Пекарський (*Krzysztof Piekarski, між 1601 та 1603—1672) — державний та військовий діяч Речі Посполитої, перекладач, письменник-полеміст.
Кшиштоф Пекарський | |
---|---|
Народився | між 1601 та 1603 Пекар |
Помер | 1672 Берестя |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | перекладач, письменник |
Посада | воєвода Берестейський |
Термін | 1668—1672 роки |
Попередник | Мельхіор Станислав Савицький |
Наступник | Стефан Курч |
Конфесія | католицтво |
Рід | Пекарські |
У шлюбі з | Софія Оржешковна |
Діти | 1 донька |
Життєпис
ред.Походив з польської шляхетської родини Пекарський гербу Топор. Здобув гарну освіту, здобув знання з риторики, чудово вивчив італійську мову. Водночас замолоду обрав військову кар'єру. Був зброєносцем у польсько-московській війні 1617—1618 років. Як кіннотник спочатку був учасником у битві при Хотині 1621 року. Потім брав участь у польсько-московській війні 1632—1634 років, війні зі Швецією (прусська кампанія).
Осів у Берестейському повіті, де обіймав посади підчашого (1639—1651 роки), войського (1651—1658 роки), підкоморія (1658—1667 роки). Брав участь у боротьбі проти шведських та трансильванських військ під час так званого Шведського потопу.
1667 році призначається каштеляном Берестя, а у 1668 році після загибелі свого зятя — Мельхіора Станислава Савицького — воєводою берестейським. Втім мешкав переважно у селі Вітуліно. Помер на цій посаді у 1672 році.
Творчість
ред.Займався переважно перекладання творів італійських письменників й драматургів Франческо Адреіні, Джовано Фраческо Лоредано, Федеріко Маліпьєро.
Склав твір «Мета чесноти не та, на яку покладають надії Макіавеллі і інші політики його вишколята» (Варшава, 1662 рік), в якому виступив з критикою ідей макіавеллізму.
Родина
ред.Дружина — Софія Оржешковна
Діти:
- Анна, дружина Мельхіора Станислава Савицького, воєводи берестейського.
Джерела
ред.- Julian Krzyżanowski, Historia literatury polskiej, wyd. PIW, Warszawa 1979
- J. Miszalska «Kolloander wierny» i «Piękna Dianea». Polskie przekłady włoskich romansów barokowych, Kraków 2003