Кучмій Михайло Мефодійович

Михайло Мефодійович Кучмій (5 вересня 1906(19060905), село Романкове, тепер у складі міста Кам'янське Дніпропетровської області — загинув 17 січня 1954, Волинська область) — радянський діяч, секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У, голова Дніпропетровської та Волинської облспоживспілок.

Кучмій Михайло Мефодійович
Народився	5 вересня 1906(1906-09-05) село Романкове, тепер у складі міста Кам'янське Дніпропетровської області
Помер	17 січня 1954(1954-01-17) (47 років) Волинська область
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За оборону Кавказу»

Біографія

Народився в селянській родині. З 1922 по 1923 рік працював пастухом у приватних осіб на станції Запоріжжя Катерининської залізниці (біля міста Кам'янське Катеринославської губернії).

У 1923—1924 роках — ремонтний робітник дистанції шляху на станції Запоріжжя (Баглій) Катерининської залізниці. У 1923 році вступив до комсомолу. У 1924 році працював обтиральником паровозів залізничного депо станції Катеринослав.

У 1924—1925 роках — секретар сільського комсомольського осередку села Аули Криничанського району Катеринославської губернії.

У 1925—1928 роках — сигналіст блокпоста станції Баглій Катерининської залізниці.

З жовтня 1928 до 1930 року служив у Червоній армії: курсант, старшина полкової школи 4-го залізничного полку в місті Києві.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1931 роках — черговий по станції Баглій Катерининської залізниці.

У 1931—1932 роках — слухач диспетчерських курсів управління Катерининської залізниці в місті Дніпропетровську.

У 1932—1933 роках — диспетчер ІІ-го відділення служби експлуатації станції Дніпропетровськ Катерининської залізниці.

У 1933 році закінчив заочно 3 курси Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.

У 1933—1936 роках — старший диспетчер, у 1936—1937 роках — заступник начальника залізничного цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.

У 1937—1938 роках — інструктор Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У 1938—1939 роках — завідувач відділу кадрів Дніпропетровського міського комітету КП(б)У.

З 1939 по січень 1940 року — секретар Дніпропетровського міського комітету КП(б)У із кадрів.

10 січня 1940 — серпень 1941 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У із кадрів.

З 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках — заступник начальника 8-го відділення політичного управління Південного фронту. У 1942 році — начальник оперативної групи Військової ради Південного та Воронезького фронтів, брав участь в організації радянського партизанського руху в Українській РСР.

У 1942—1943 роках — командир бригади особливого призначення військової частини 00131 у Москві. У 1943 році служив заступником начальника спецшколи із політичної частини військової частини 00131 в місті Саратові.

У 1943—1945 роках — заступник начальника політичного відділу 1-го Саратовського танкового училища.

У 1945—1946 роках — начальник політичного відділу 2-го Казанського танкового училища в містах Казань та Орджонікідзе.

З 1946 року — в розпорядженні Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У грудні 1946—1951 роках — голова правління Дніпропетровської обласної споживчої спілки.

У 1951 — 17 січня 1954 року — голова правління Волинської обласної споживчої спілки.

Загинув 17 січня 1954 року «при виконанні службових обов'язків».

Звання

• підполковник

Нагороди та відзнаки

• Орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — 11 січня 1940 року.
• газета «Радянська Волинь» (Луцьк) — 19 січня 1954 року.
• Кучмий Михаил Мефодиевич [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)