Мінута
Міну́та[1] (лат. minuta — «маленька, дрібна»; раніше також мину́та[2]) — одиниця плоского кута, що дорівнює 1/60 градуса[3], позначається одинарним штрихом ′ (не плутати з одинарними лапками). Метрична мінута — десятитисячна частка прямого кута.
| Мінута | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Система одиниць | не SI-одиниці, що згадуються у SI | |||
| Одиниця | кута | |||
| Позначення | ′ або arcmin | |||
| Перерахунок в інші системи | ||||
| 1 ′ або arcmin в... | дорівнює... | |||
| обертах | 1/21600 об | |||
| радіанах | π/10800 рад ≈ 0,000290888 рад | |||
| мілірадіанах | 1000·π/10800 мрад ≈ 0,2909 мрад | |||
| градах/гонах | 9/600g = 0,015g гон | |||
Оскільки 1 градус рівний 1/360 повного оберту, одна кутова мінута рівна 1/21600 оберту. Кутова мінута застосовується в галузях науки й техніки, що потребують точного вимірювання кутів, як-от навігація, оптика, астрономія, балістика.
В Україні у сфері законодавчо регульованої метрології офіційно назва цієї одиниці визначена як «кутова хвилина»[4].
В англомовній літературі застосовується позначення MOA (англ. arcminute, minute of arc, minute of angle — мінута дуги).
Навігація
ред.Одна морська миля (nmi) за початковим визначенням дорівнює довжині в одну мінуту дуги за меридіаном (по екватору Землі), тому фактична окружність Землі дуже близька до 21600 nmi. Кутова мінута дорівнює π/10800 радіана.
Одиниця швидкості — морський вузол — визначена як «одна морська миля на годину», себто здатність змінити свою координату на 1′ за годину.
Астрономія
ред.З давніх часів кутова хвилина і кутова секунда використовувалися в астрономії: в екліптичній системі координат як широта (β) і довгота (λ); у горизонтальній системі координат як висота (Alt) і азимут (Az); а в екваторіальній системі координат як схилення (δ). Усі вони вимірюються в градусах, кутових хвилинах і кутових секундах. Основним винятком, є пряме сходження (RA) в екваторіальних координатах, котре вимірюється в одиницях часу: годинах, хвилинах і секундах.
Всупереч тому, що можна було б припустити, кутові хвилини й секунди прямо не пов'язані з хвилинами й секундами часу — ні в системі обертання Землі навколо власної осі (за добу), ні в системі обертання Землі навколо Сонця (рік). Швидкість обертання Землі навколо власної осі становить 15 кутових хвилин на хвилину часу (360 градусів / 24 години на добу); швидкість обертання Землі навколо Сонця (не зовсім постійна) дорівнює приблизно 24 хвилини часу на хвилину дуги (від 24 годин на добу), що відстежує річний рух зодіаку. Обидва вони впливають на те, які астрономічні об'єкти видно з поверхневих телескопів (пора року) і коли їх видно найкраще (час доби), але жоден із них не відповідає одиниці вимірювання. Для простоти, наведені пояснення припускають градус/добу річного обертання Землі навколо Сонця, яке відхиляється приблизно на 1 %. Ті самі співвідношення зберігаються для секунд, завдяки постійному коефіцієнту 60 з обох боків.
Кутова секунда також часто використовується для опису малих астрономічних кутів, як-от кутовий діаметр планет (наприклад, кутовий діаметр Венери, який коливається від 10″ до 60″); власний рух зір; поділ складових подвійних зоряних систем; і паралакс, невелика зміна положення зорі або тіла Сонячної системи, коли Земля обертається навколо Сонця. Ці невеликі кути також можна записати в мілісекундах (мс) або тисячних частках кутової секунди. Одиниця відстані, яка називається парсек, скорочено від кута паралакса в одну кутову секунду, була розроблена для таких вимірювань паралакса. Відстань від Сонця до небесного тіла є зворотною величиною кута, виміряного в кутових секундах, видимого руху об'єкта, викликаного паралаксом.
Астрометричний супутник Європейського космічного агентства Gaia, запущений 2013 року, може приблизно визначати положення зірок з точністю до 7 кутових мікросекунд (мкс)[5].
Зорею з найбільшим кутовим діаметром (після Сонця) є R Золотої Риби — це червоний гігант з діаметром 0,05″. Через вплив атмосферного розмиття наземні телескопи змазують відбиток зорі до кутового діаметра приблизно 0,5″; за поганих умов він збільшується до 1,5″ або навіть більше. Виявилося, що карликову планету Плутон важко розпізнати, оскільки її кутовий діаметр складає близько 0,1″[6].
На космічні телескопи земна атмосфера не впливає, але вони обмежені дифракцією. Наприклад, космічний телескоп Габбл може досягати кутового розміру зір приблизно до 0,1″. Існують способи для покращення зору на землі. Адаптивна оптика, наприклад, може створювати зображення розміром приблизно 0,05″ на 10-метровому телескопі.
Офтальмологія
ред.Нормативно прийнята роздільна здатність ока здорової людини, себто здатність розрізнити найменший елемент, або проміжок між двома об'єктами — саме одна мінута дуги («гострота зору 1.0», в англомовній літературі — «Visual Acuity 20/20»)
Застосування в стрілецькій справі
ред.Кутова мінута має широкий вжиток у збройній промисловості та стрілецькій справі, особливо в снайперській. Частково причина такої популярності полягає в тому, що відхилення в одну кутову мінуту досить точно (5 %) відповідає 1 дюйму на відстані в 100 ярдів — традиційній відстані для стрілецьких тирів в англомовних країнах з англійською системою мір. У метричній системі 1 кутова мінута еквівалентна зміщенню 2,91 см на відстані 100 м.
Високоточні приціли мають шкалу, розмічену в мілірадіанах або кутових хвилинах, з поділками поправок відповідно 1/10 міл або 1/4′ (чи навіть 1/8′ для бенчресту). Поділка в 1/4′ є дещо точнішою порівняно з 1/10 мілірадіана (1/4′ = 0,072 міл).
Див. також
ред.- Радіан
- Хвилина
- Поділка кутоміра
- Тисячна (англ. Mil dot)
Примітки
ред.- ↑ sum20ua.com https://sum20ua.com/?page=1642&searchWord=%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B0&wordid=51569. Процитовано 2 вересня 2024.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ мину́та // Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М. Уманець, А. Спілка).
- ↑ Weisstein, Eric W. Arc Second. mathworld.wolfram.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2020.
- ↑ Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 26 липня 2018 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- ↑ Kirkham, Alison Jane, (born 14 March 1974), Controller, Factual Commissioning, BBC, since 2016. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2023.
- ↑ Pluto Fact Sheet. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 18 березня 2023.
Джерела
ред.- Мінута // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- http://www.slovnyk.net/[недоступне посилання з липня 2019]