Відкрити головне меню

Кута, Кува (шум. Gudua) — місто в Вавилонії, згадується у 4 кн. Царств ( 17) як одне з місць, де були поселені 10 племен Ізраїлю і де вони поклонялися місцевому богу Нерґалу.

Руїни міста були відкриті Ормузом Рассамом на північний схід від Вавилона, на пагорбі Телль-Ібраїм; можна навіть дізнатися місце храму Нерґала та його дружини. І в ассирійських гімнах Нерґал згадується як володар Кути.

Безліч жителів Кути були переселені в Самарію після завоювання її ассирійським царем Саргоном II. [1]

Ім'я «кутяни» у сирійців і в талмуді рівнозначне із самаритянами.

ПриміткиРедагувати

  1. «І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, і поселив їх у місті Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони посіли вони Самарію, і стали жити в містах її »( 4Цар   17: 24)

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Trevor Bryce. The Routledge Handbook of the Peoples and Places of Ancient Western Asia. — Routledge, 2009. — P. 174.