Курт Рамін

Курт Рамін
нім. Kurt Ramien
Народився	3 жовтня 1889; Гамбург-Гарбург, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	8 вересня 1939 (49 років); Кіль, Німеччина
Країна	Німецька імперія
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Контр-адмірал
	Нагрудний знак підводника
	; ; ;

Курт Рамін (нім. Kurt Ramien; 3 жовтня 1889, Гамбург — 8 вересня 1939, Кіль) — німецький офіцер-підводник, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія ред.

1 квітня 1908 року вступив на флот. Після проходження навчання з 1 жовтня 1910 року служив на борту лінкора «Імператор Вільгельм II», з 1 квітня 1912 року — важкого крейсера «Ганза». З 31 березня 1914 року — вахтовий офіцер авізо «Пфайль». Учасник Першої світової війни. В серпні 1915 року перейшов у підводний флот. З 13 квітня по 31 серпня 1916 року — командир SM UC-1, з 6 листопада 1916 по 20 жовтня 1917 року — SM UC-48, з 31 грудня 1917 по 29 серпня 1918 року — SM UB-109. Всього за час бойових дій потопив 57 кораблів загальною водотоннажністю 103 455 тонн і пошкодив 6 кораблів загальною водотоннажністю 26 509 тонн. 29 серпня 1918 року човен Раміна був потоплений і він потрапив в полон. 5 січня 1920 року звільнений і продовжив службу на флоті. З 2 жовтня 1933 року — командувач мінними тральщиками. З 1 червня 1937 року — командир бар'єрного випробувального командування, одночасно до 31 травня 1938 року керував випробувальним з'єднанням. Наклав на себе руки.

Сім'я ред.

В першого шлюбу мав двох дітей. Вдруге одружився з жінкою, яка мала трьох дочок від першого шлюбу.

Звання ред.

Морський кадет (1 квітня 1908)
Фенріх-цур-зее (10 квітня 1909)
Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1911)
Оберлейтенант-цур-зее (19 вересня 1914)
Капітан-лейтенант (28 квітня 1918)
Корветтен-капітан (1 квітня 1927)
Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1932)
Капітан-цур-зее (1 жовтня 1934)
Контрадмірал (1 квітня 1938)

Нагороди ред.

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (23 липня 1917)
Нагрудний знак підводника (1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література ред.

Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1700-3, S. 82–83.
Rangliste der Deutschen Reichsmarine. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 43.

Посилання ред.

Рамін на сайті uboat.net. [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]