Курочка рогата
Курочка рогата | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець
Самиця
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Gallicrex cinerea (Gmelin, JF, 1789) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Курочка рогата[2] (Gallicrex cinerea) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae).
Поширення
ред.Курочка рогата мешкає в болотах в Азії від Індії, Пакистану та Шрі-Ланки до Китаю, Японії, Філіппін та Індонезії. На більшій частині свого ареалу він веде осілий спосіб життя, але особини, що живуть у північних районах, наприклад у північному Китаї та Кореї, взимку мігрують на південь.
Опис
ред.Дорослі самці сягають приблизно 43 см завдовжки та важать 476—650 г. Самиці менші — приблизно 36 см у довжину та вагою 298—434 г. Поза сезоном гніздування птахи мають темно-коричневу верхню частину голови, чорнувато-коричневу верхню частину тіла з домішкою темно-коричневих ділянок, червоно-коричневу голову та шию, білуваті підборіддя та горло, світло-коричневу нижню частину тіла, вкриту тонкими темнішими смугами, жовті райдужки, жовтуватий дзьоб і передній щиток, а також зеленувато-коричневі ноги й ступні. Однак під час шлюбного періоду оперення самців стає майже повністю чорним, за винятком нижньої частини хвоста, яка має червоно-коричневий колір і позначена тонкими чорними смугами; дзьоб набуває яскравого жовтого відтінку, а лобова пластинка стає червоною і розширюється в м'ясистий і роговий відросток, спрямований косо назад. У цей період райдужка, лапи і ступні також червоні.
Спосіб життя
ред.Досить потайливі птахи, але іноді їх помічають на відкритих ділянках. Вони активні на світанку та в сутінках. Ці птахи прощупують ґрунт на мілководді або мулі, шукаючи поживу. Харчуються переважно комахами, іншими безхребетними, дрібною рибою та насінням. Гнізда розташовуються в сухому місці на землі в болотистій рослинності. Зазвичай відкладають 3–6 яєць.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Gallicrex cinerea: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 10 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |