Курилов Сергій Іванович
Сергій Іванович Курилов (рос. Сергей Иванович Курилов; 23 вересня 1914 — 11 січня 1987) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1958).
Курилов Сергій Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Курилов Сергей Иванович | ||||
Народився | 23 вересня 1914 Москва, РРФСР | |||
Помер | 11 січня 1987 (72 роки) СРСР | |||
Поховання | Хімкінське кладовищеd | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | Московський драматичний театр імені Миколи Гоголяd, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова, Московський академічний театр сатири і Державний театр кіноактора | |||
Роки діяльності | з 1936 | |||
IMDb | nm0475721 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
З життєпису
ред.Народився 6 жовтня 1914 р. в Москві. Навчався у театральній школі при МХАТі 2-му. Грав у російських і московських театрах. З 1947 р. — актор Театрі-студії кіноактора.
Дебютував у кіно головної ролі у фільмі «Миклухо-Маклай» (1947). Зіграв понад сорок ролей («Бєлінський» (1951, Бєлінський), «Композитор Глінка» (1952, Карл Брюллов), «Римський-Корсаков» (1952, Михайло Врубель), «Велика родина» (1954, Віктор Журбін), «Ленінградська симфонія» (1957, Павло Орлов), «Мертвий сезон» (1968, Бочаров, генерал КДБ), «І це все про нього» (1978, вчитель Радин) тощо).
Знявся в українських кінокартинах: «Максимко» (1952, капітан корвета), «Мати» (1956, Микола Іванович), «Киянка» (1958, Олексій Дорошенко), «Проста річ» (1958, Орлов), «Вулиця молодості» (1958, Свєшников), «Серце Бонівура» (1969, 2 с, Марков), «Севастополь» (1970, Лобович).
Багато працював на дубляжі.
Фільмографія
ред.- 1947 — Миклухо-Маклай — Миклухо-Маклай
- 1947 — Сільська вчителька — член екзаменаційної комісії
- 1948 — Історія одного кільця (документальний)
- 1951 — Бєлінський — Віссаріон Григорович Бєлінський
- 1952 — Композитор Глінка — Карл Брюллов
- 1952 — Максимка — капітан корвета Микола Федорович
- 1952 — Римський-Корсаков — Врубель
- 1953 — Великий воїн Албанії Скандербег — Лек Захарій
- 1953 — Нахлібник (фільм-спектакль) — петербурзький чиновник Павло Миколайович Єлецький
- 1954 — Велика родина — Віктор Журбин
- 1954 — Герої Шипки — військовий міністр Дмитро Олексійович Мілютін
- 1955 — Мати — Микола Іванович
- 1956 — За владу Рад — Петро Васильович Бачей
- 1957 — Ленінградська симфонія — Павло Орлов
- 1958 — У дні Жовтня — Керенський
- 1958 — Киянка — військовий лікар Олексій Дорошенко
- 1958 — Проста річ — Орлов / Леон Кутюр'є
- 1958 — Вулиця молодості — виконроб Андрій Ілліч Свєшников
- 1959 — Людина змінює шкіру — містер Кларк
- 1960 — Вороги (короткометражний) — доктор
- 1960 — Вбити людину (короткометражний) — Хьюго Люк
- 1961 — Два життя — генерал Половцев
- 1962 — Мій молодший брат — Інокентій Петров
- 1963 — Це трапилося в міліції — професор Зубарєв
- 1964 — Страчені на світанку … — прокурор
- 1964 — Голова — Василь Кочетков
- 1964 — П'ядь землі — капітан Бриль
- 1965 — Загибель ескадри — капітан другог рангу Воронов
- 1965 — Рік, як життя — Генріх Гейне
- 1968 — Мертвий сезон — генерал КДБ Павло Костянтинович Бочаров
- 1969 — Серце Бонівура — газетяр Марков
- 1970 — Севастополь — Ілля Андрійович Лобовіч
- 1971 — Слухайте, на тій стороні — комкор
- 1972 — Сибірячка — Петро Кирилович
- 1973 — До останньої хвилини — Іван Мефодійович
- 1973 — І на Тихому океані … — білогвардійський генерал Дідерікс
- 1973 — Як гартувалася сталь — окуліст
- 1973 — Твоя перша година — Олександр Петрович Мерешковський
- 1974 — Вибір мети — Володимир Іванович Вернадський
- 1975 — Остання жертва — керуючий банком
- 1975 — Приймаю на себе — Тушнов
- 1977 — І це все про нього — Вікентій Олексійович Радін
- 1981 — Два рядки дрібним шрифтом — Михайло Іванович Безруков
Література
ред.- Кинословарь: В 2-х т. Т.1. М., 1966. — С.869;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.223.
Посилання
ред.- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/5976/works/ [Архівовано 25 травня 2014 у Wayback Machine.]