Курилов Сергій Іванович

Сергій Іванович Курилов (рос. Сергей Иванович Курилов; 23 вересня 1914 — 11 січня 1987) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1958).

Курилов Сергій Іванович
Курилов Сергей Иванович
Народився 23 вересня 1914(1914-09-23)
Москва, РРФСР
Помер 11 січня 1987(1987-01-11) (72 роки)
СРСР
Поховання Хімкінське кладовищеd
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор
Заклад Gogol Theatred, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова, Московський академічний театр сатири і Державний театр кіноактора
Роки діяльності з з 1936
IMDb nm0475721
Нагороди та премії
орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Заслужений артист РРФСР

Народився 6 жовтня 1914 р. в Москві. Навчався у театральній школі при МХАТі 2-му. Грав у російських і московських театрах. З 1947 р. — актор Театрі-студії кіноактора.

Дебютував у кіно головної ролі у фільмі «Миклухо-Маклай» (1947). Зіграв більше сорока ролей («Бєлінський» (1951, Бєлінський), «Композитор Глінка» (1952, Карл Брюллов), «Римський-Корсаков» (1952, Михайло Врубель), «Велика родина» (1954, Віктор Журбін), «Ленінградська симфонія» (1957, Павло Орлов), «Мертвий сезон» (1968, Бочаров, генерал КДБ), «І це все про нього» (1978, вчитель Радин) тощо).

Знявся в українських кінокартинах: «Максимко» (1952, капітан корвета), «Мати» (1956, Микола Іванович), «Киянка» (1958, Олексій Дорошенко), «Проста річ» (1958, Орлов), «Вулиця молодості» (1958, Свєшников), «Серце Бонівура» (1969, 2 с, Марков), «Севастополь» (1970, Лобович).

Багато працював на дубляжі.

Помер 11 січня 1987 р.

ФільмографіяРедагувати

  • 1947 — Миклухо-Маклай — Миклухо-Маклай
  • 1947 — Сільська вчителька — член екзаменаційної комісії
  • 1948 — Історія одного кільця (документальний)
  • 1951 — Бєлінський — Віссаріон Григорович Бєлінський
  • 1952 — Композитор Глінка — Карл Брюллов
  • 1952 — Максимка — капітан корвета Микола Федорович
  • 1952 — Римський-Корсаков — Врубель
  • 1953 — Великий воїн Албанії Скандербег — Лек Захарій
  • 1953 — Нахлібник (фільм-спектакль) — петербурзький чиновник Павло Миколайович Єлецький
  • 1954 — Велика родина — Віктор Журбин
  • 1954 — Герої Шипки — військовий міністр Дмитро Олексійович Мілютін
  • 1955 — Мати — Микола Іванович
  • 1956 — За владу Рад — Петро Васильович Бачей
  • 1957 — Ленінградська симфонія — Павло Орлов
  • 1958 — У дні Жовтня — Керенський
  • 1958 — Киянка — військовий лікар Алексій Дорошенко
  • 1958 — Проста річ — Орлов / Леон Кутюр'є
  • 1958 — Вулиця молодості — виконроб Андрій Ілліч Свєшніков
  • 1959 — Людина змінює шкіру — містер Кларк
  • 1960 — Вороги (короткометражний) — доктор
  • 1960 — Вбити людину (короткометражний) — Хьюго Люк
  • 1961 — Два життя — генерал Половцев
  • 1962 — Мій молодший брат — Інокентій Петров
  • 1963 — Це трапилося в міліції — професор Зубарєв
  • 1964 — Страчені на світанку … — прокурор
  • 1964 — Голова — Василь Кочетков
  • 1964 — П'ядь землі — капітан Бриль
  • 1965 — Загибель ескадри — капітан другог рангу Воронов
  • 1965 — Рік, як життя — Генріх Гейне
  • 1968 — Мертвий сезон — генерал КДБ Павло Костянтинович Бочаров
  • 1969 — Серце Бонівура — газетяр Марков
  • 1970 — Севастополь — Ілля Андрійович Лобовіч
  • 1971 — Слухайте, на тій стороні — комкор
  • 1972 — Сибирячка — Петро Кирилович
  • 1973 — До останньої хвилини — Іван Мефодійович
  • 1973 — І на Тихому океані … — білогвардійський генерал Дідерікс
  • 1973 — Як гартувалася сталь — окуліст
  • 1973 — Твоя перша година — Олександр Петрович Мерешковський
  • 1974 — Вибір мети — Володимир Іванович Вернадський
  • 1975 — Остання жертва — керуючий банком
  • 1975 — Приймаю на себе — Тушнов
  • 1977 — І це все про нього — Вікентій Олексійович Радін
  • 1981 — Два рядки дрібним шрифтом — Михайло Іванович Безруков

ЛітератураРедагувати

  • Кинословарь: В 2-х т. Т.1. М., 1966. — С.869;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.223.

ПосиланняРедагувати