Куниця Ада Іллівна
радянський і український театральний режисер
А́да Іллі́вна Куни́ця (1943—2005) — радянська і українська театральна режисерка.
| Куниця Ада Іллівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
17 вересня 1943 Верблюжка, Новгородківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Померла |
5 травня 2005 (61 рік) Київ, Україна |
| Поховання | Верблюжка |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | театральний режисер |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Життєпис ред.
Народилась 1943 року в селі Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області.
1967-го закінчила Київський інститут театрального мистецтва (курс Володимира Скляренка).
Відтоді працювала в Першому українському театрі для дітей та юнацтва у Львові. Протягом 1983—1986 років — головний режисер. Здійснила постановки вистав у театрах Києва, Харкова та Черкас. Спільно з художницею Іриною Нірод вони творили вишукано- довершений світ театральної казковості.[1]
Від 1994 року — провідний спеціаліст Міністерства культури і мистецтв України.
Працювала зокрема із Оленою Башею.
Померла 2005 року у Києві, похована у рідному селі.
Творчість ред.
Вистави:
- «Таня» Олександра Арбузова (1968),
- «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1973),
- «Вічно живі» Віктора Розова (1975),
- «Снігова королева» Євгена Шварца (1976),
- «За двома зайцями» Михайла Старицького (1980),
- «Сни Сімони Машар» Бертольда Брехта, Ліона Фейхтвангера (1984, вперше на українській сцені),
- «Усі миші люблять сир» Дюли Урбана (1985),
- «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького (1988),
- «Синіта» А. Дяченка (1991).
Фільмографія ред.
- «Дорога нікуди» (1992, 2-й режисер)
Примітки ред.
Джерела ред.
- ЕСУ [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |