Культура Дабенькен
Культу́ра Дабеньке́н (кит. 大坌坑文化, піньїнь Dàbènkēng) — найдавніша археологічна неолітична культура Тайваню, а назва походить від стоянки Дабенькен. Ареалом поширення культури було південно-східне узбережжя Східної Азії та прилеглі острови, у тому числі північ Тайваню. Приблизний період існування 5-те тисячоліття до н. е. — XXVII століття до н. е.
| Культура Дабенькен | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Південно-Східна Азія та північ Тайваню |
| Доба | Неоліт Тайваню |
| Час існування | 5-те тисячоліття до н. е. — XXVII ст. до н. е. |
| Типова пам’ятка | Дабенькен |
| Найбільші пам’ятки | Дабенькен; Чжишаньянь; Аньхе; Наньгуаньлі; Бацзя; Маоє; Фенбітоу; Чанґуан |
| Попередня культура | Культура Чанбінь |
Оскільки розкопані залишки культури Дабенькен мають шнурові візерунки на отворі кераміки, тому її також називають культурою шнурової кераміки.
Спорідненість з австронезійськими мовами ред.
Культура Дабенькен може належати до австронезійської мовної сім'ї та ймовірно стала родоначальником протоавстронезійської мовної групи.
Місця існування ред.
Ця культура змінювала місця проживання та її рештки були знайдені в різний час у Дабенькені, Бацзя, Фенбітоу, Юемей та ін.
Археологічні пам'ятки ред.
Рештки культури Дабенькен були виявлені на наступних археологічних пам'ятках: Дабенькен у місті Новий Тайбей; Чжишаньянь у місті Тайпей; Аньхе в місті Тайчжун; Наньгуаньлі та Бацзя в місті Тайнань; Маоє в повіті Пенху; Фенбітоу в місті Гаосюн; Чанґуан, що у повіті Тайдун та ін.
Джерела ред.
- Лю Їчан. Культура Дабенькен. Енциклопедія Тайваню
- Цзан Чженьхуа. Подальше обговорення походження та поширення австронезійських мов. Журнал австронезійських досліджень. 2012 рік