Кулеметне гніздо
Кулеметне гніздо — фортифікаційна споруда (або окоп для кулемета), збудована для установки кулеметної позиції, зазвичай добре замаскована, може мати легке перекриття (бліндування), яке захищає від осколків снарядів і шрапнелі, і відкрита з тилу. Термін вживався вже у Першу світову війну (1914–1918)[1].
| Кулеметне гніздо | |
 Кулеметне гніздо у Вікісховищі |
Кулеметні гнізда швидко зводяться, добре приховують кулемет та кулеметну обслугу від вогню противника[2], являють собою невеликі цілі і не заважають руху вперед підрозділів, що наступають, через проміжки між ними[3].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ В. Ф. Шперк, полковник, Фортификационный словарь, Военно-инженерная академия (ВИА), Москва, 1946 год. (рос.)
- ↑ Открытое пулемётное гнездо с укрытием-нишей [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Пулемётные гнёзда [Архівовано 3 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Гербановский С. Е. Фортифия пехоты. // Пулеметные гнезда. М.: Воениздат. 1942. (рос.)
- Ю. Веремев. Фортификация. // Полевые фортсооружения Германии к началу Первой Мировой войны. Пулеметные окопы. [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]. Анатомия армии — электронная монография Юрия Веремеева. (рос.)
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |