Кузьменко Петро Павлович

Петр́о Па́влович Кузьме́нко (нар. 19 жовтня 1954, м. Умань, Черкаська область) — український політик. Колишній Народний депутат України.

Петро Павлович Кузьменко
Народився 19 жовтня 1954(1954-10-19) (66 років)
м. Умань, Черкаська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія безпартійний
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

ОсвітаРедагувати

З 1970 до 1974 року навчався на факультеті суднобудування Херсонського судно-механічного технікуму за фахом суднобудівник, а з 1977 до 1983 року — на факультеті «Технологія механізації верстатобудування» Вінницького політехнічного інституту за фахом інженер-механік. Також закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Володіє німецькою мовою.

Кар'єраРедагувати

  • 19731974 — збиральник корпусів металевих суден на Херсонському суднобудівному заводі.
  • 19741976 — служба в армії.
  • 19761977 — майстер інструментального цеху на заводі «Уманьсільмаш».
  • 19771979 — головний механік автоколони 2234, м. Умань.
  • 19791986 — заступник начальника, начальник цеху, заступник начальника відділу, начальник відділу, головний технолог заводу «Уманьсільмаш».
  • 19861990 — головний інженер, генеральний директор ВО «Уманьфермермаш».
  • 19901991 — голова Комітету з сільськогосподарського машинобудування при Раді Міністрів УРСР.
  • 19912002 — директор ТОВ «Шанс».

Колишній член партії ВО «Батьківщина».

Парламентська діяльністьРедагувати

Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 до травня 2006 за виборчім округом № 199 Черкаської області, самовисування. «За» 21.56 %, 13 суперників. На час виборів: директор ТОВ фірма «Шанс» (м. Умань), безпартійний. Член фракції СДПУ(О) (травень 2002 — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004), член фракції партії «Єдина Україна» (грудень 2004 — лютий 2006), член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з лютого 2006). Секретар Комітету з питань промислової політики та підприємництва (з червня 2002).

Народний Депутат України 5-го скликання з травня 2006 до червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 100 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 97 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — вересень 2010). Виключений з фракції «за співпрацю із більшістю». Член фракції Партії регіонів (з жовтня 2010). Заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з грудня 2007).

Сім'яРедагувати

Українець. Батько Павло Леонтійович (19171962). Мати Анастасія Герасимівна (19211993). Дружина Галина Іванівна (1961) — педагог, референт ТОВ «Шанс» (м. Умань). Син Олександр (1978) — помічник-консультант народного депутата України. Дочка Інна (1982) — студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

НагородиРедагувати

Заслужений працівник промисловості України (лютий 2004). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (грудень 2003).

ДіяльністьРедагувати

27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати