Кузнецов Іван Степанович

Іван Степанович Кузнецов (1900(1900), село Борки Сердобського повіту Саратовської губернії, тепер Пензенської області, Російська Федерація — 1976) — радянський державний і комуністичний діяч, 1-й секретар Костромського обкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Кузнецов Іван Степанович
Народився 1900
село Борки Сердобського повіту Саратовської губернії, тепер Пензенської області, Російська Федерація
Помер 1976
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився в селянській родині. З 1918 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії. Був важко поранений та демобілізований із армії.

З 1922 року працював вчителем Новопокровської школи Саратовської губернії, обирався секретарем комсомольської організації. Член РКП(б) з 1925 року.

Працював на відповідальній профспілковій роботі в Саратовській губернії. Був завідувачем повітового відділу Спілки працівників освіти та завідувачем повітового відділу народної освіти в Саратовській губернії.

У 1929—1936 роках — директор Пугачовського сільськогосподарського технікуму Саратовського краю.

У 1936—1939 роках — директор Ростовського технікуму механізації сільського господарства Ярославської області.

У 1939 році закінчив Московський інститут Держплану СРСР імені Крижановського, економіст-плановик із народногосподарського планування.

У 1939—1940 роках — на політичній роботі в Червоній армії під час радянсько-фінської війни. Служив політруком роти, військовим комісаром спецчастини стрілецької дивізії.

До 1943 року — завідувач військового відділу Ростовського районного комітету ВКП(б) Ярославської області; завідувач військового відділу Даниловського районного комітету ВКП(б) Ярославської області.

У 1943—1945 роках — відповідальний організатор відділу партійних кадрів Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У 1945 — грудні 1946 року — 2-й секретар Красноярського крайового комітету ВКП(б).

27 грудня 1946 — жовтень 1950 року — 1-й секретар Костромського обласного комітету ВКП(б).

У 1950—1951 роках — в резерві ЦК ВКП(б).

У 1951—1953 роках — завідувач Орловського обласного відділу народної освіти.

З 1953 року — начальник планово-фінансового управління Міністерства освіти РРФСР.

У 1959—1961 роках — завідувач відділу кадрів та аспірантури у Всесоюзній академії сільськогосподарських наук імені Леніна в Москві. Читав лекції у товаристві «Знання».

З 1974 року — персональний пенсіонер. Помер у 1976 році.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.