Кубок Азії з футболу 2011

Кубок Азії 2011 — футбольний турнір серед азійських збірних. 15-й за ліком Кубок Азії, фінальний турнір якого пройшов у Катарі з 7 по 29 січня 2011 року.

Кубок Азії з футболу 2011
Кубок Азії з футболу 2011
Офіційний логотип
Деталі турніру
Господар Катар Катар
Дата 7 — 29 січня
Кількість команд 16
Стадіони 5
Призери
Переможець Японія Японія (5-й титул)
Фіналіст Австралія Австралія
3-тє місце Південна Корея Південна Корея
4-те місце Узбекистан Узбекистан
Статистика турніру
Матчів зіграно 32
Голів забито 90 (2.81 за матч)
Глядачів 405 361 (12 668 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Південна Корея Ку Чжа Чхоль (5 м'ячів)
Найкращий гравець Японія Кейсуке Хонда
2007
2015

Учасники Редагувати

У турнірі змагаються 16 збірних:

Автоматично потрапили на турнір:

Пройшли відбірковий турнір:

Потрапили на турнір як переможці Кубка виклику:

Жеребкування Редагувати

Жеребкування пройшло 23 квітня 2010 року в м. Доха. «Посів» по корзинах був опублікований 22 квітня.

Кошик 1 (Організатор та сіяні команди) Кошик 2 Кошик 3 Кошик 4

  Катар
  Ірак
  Саудівська Аравія
  Південна Корея

  Японія
  Австралія
  Іран
  Узбекистан

  Китай
  ОАЕ
  Бахрейн
  Йорданія

  Сирія
  Кувейт
  Індія
  Північна Корея

Стадіони Редагувати

Для проведення матчів АФК обрала 5 стадіонів у двох містах[1]

Доха Ар-Раян Доха
Міжнародний стадіон «Халіфа» Стадіон «Ахмед бін Алі» Стадіон «Тані бін Джассім»
Місткість: 40,000 Місткість: 21,282 Місткість: 21,175
     
Доха Доха
Стадіон «Катар СК» «Яссім бін Хамад»
Місткість: 12,000 Місткість: 12,946
 


Результати Редагувати

Груповий етап Редагувати

Регламент Редагувати

У випадку, якщо дві чи більше збірних у групі наберуть однакову кількість очок, то для визначення кращої команди будуть використовуватися такі критерії (кожний наступний критерій використовується при рівності всіх попередніх):

  1. Результати матчів між собою:
    • Очки
    • Різниця м'ячів
    • Кількість забитих м'ячів
  2. Різниця м'ячів
  3. Кількість забитих м'ячів
  4. Показники Fair Play
  5. Жеребкування

Група A Редагувати

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1.   Узбекистан
3 2 1 0 6 3 +3 7
2.   Катар
3 2 0 1 5 2 +3 6
3.   Китай
3 1 1 1 4 4 0 4
4.   Кувейт
3 0 0 3 1 7 −6 0
12.01.2011
19:15
Китай   0 — 2   Катар
(Протокол)
Ахмед   27',   45+1'
Халіфа, Доха
Глядачів: 30 778
Арбітр:   Кім Дон Джін


Група B Редагувати

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1.   Японія
3 2 1 0 8 2 +6 7
2.   Йорданія
3 2 1 0 4 2 +2 7
3.   Сирія
3 1 0 2 4 5 −1 3
4.   Саудівська Аравія
3 0 0 3 1 8 −7 0

Група C Редагувати

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1.   Австралія
3 2 1 0 6 1 +5 7
2.   Південна Корея
3 2 1 0 7 3 +4 7
3.   Бахрейн
3 1 0 2 6 5 +1 3
4.   Індія
3 0 0 3 3 13 −10 0

Група D Редагувати

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1.   Іран
3 3 0 0 6 1 +5 9
2.   Ірак
3 2 0 1 3 2 +1 6
3.   Північна Корея
3 0 1 2 0 2 −2 1
4.   ОАЕ
3 0 1 2 0 4 −4 1
19.01.2011
19:15
ОАЕ   0 — 3   Іран
(Протокол)
Катар СК, Доха
Глядачів: 5012
Арбітр:   Кім Дон Джін

Плей-оф Редагувати

Якщо будь-який матч плей-оф буде нічийним після 90 хвилин, проводиться додатковий час, який складається з двох таймів по 15 хвилин. Якщо рахунок, як і раніше рівний, у матчі пробивають післяматчеві пенальті, за якими і визначається переможець.  

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
21 січня — Доха        
   Узбекистан  2
25 січня — Доха
   Йорданія  1  
   Узбекистан  0
22 січня — Доха
     Австралія  6  
   Австралія (д.ч.)  1
29 січня — Доха
   Ірак  0  
   Австралія  0
21 січня — Доха
     Японія (д.ч.)  1
   Японія  3
25 січня — Доха
   Катар  2  
   Японія (пен.)  2 (3) Третє місце
22 січня — Доха
     Південна Корея  2 (0)  
   Іран  0    Узбекистан  2
   Південна Корея (д.ч.)  1      Південна Корея  3
28 січня — Доха

Чвертьфінали Редагувати

Півфінали Редагувати

    Пенальті  
Хонда  
Окадзакі  
Нагатомо  
Конно  
3 – 0   Ку Чжа Чхоль
  Лі Юн Ре
  Хон Чжон Хо
 


Матч за третє місце Редагувати

Фінал Редагувати

Переможець Кубка Азії 2011
 
Японія
Четвертий титул

Примітки Редагувати

  1. AFC Organising Committee for AFC Asian Cup 2011. AFC. 14 липня 2009. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 14 липня 2009. 

Посилання Редагувати