Відкрити головне меню

Василь Миколайович Кубарєв (нар. 30 січня 1918(19180130), село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація — пом. 17 листопада 2006, місто Санкт-Петербург) — радянський військовий діяч, начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені маршала Говорова, генерал-полковник авіації. Герой Радянського Союзу. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Кандидат військових наук.

Кубарєв Василь Миколайович
Народився 30 січня 1918(1918-01-30)
Rzhevsky District[d], Росія
Помер 17 листопада 2006(2006-11-17) (88 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лаври[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч
Alma mater Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Науковий ступінь Q19610193?
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіації[d]
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-полковник авіації[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За бойові заслуги» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині селянина. Закінчив Ітомльську неповну середню школу Ржевського району, потім закінчив Ржевський медичний технікум. Одночасно займався в аероклубі міста Ржева.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1938 році закінчив Одеську військово-авіаційну школу пілотів і залишився в ній інструктором-льотчиком. Був командиром ланки в Конотопській, потім в Армавірській військово-авіаційній школі пілотів.

Учасник радянсько-німецької війни з листопада 1941 року. Служив командиром ескадрильї 65-го гвардійського винищувального авіаційного полку 4-ої гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії. Потім був призначений заступником командира авіаційного винищувального полку по льотній підготовці. Воював на Калінінському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійських, 3-му і 1-му Білоруських фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах СРСР.

У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Служив на відповідальних посадах у ВПС СРСР: командир авіаційної дивізії, командир корпусу протиповітряної оборони.

У 1960 — 1965 р. — 1-й заступник командувача 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони.

У 1965 — 1973 р. — командувач 6-ою окремою Червонопрапорною армією протиповітряної оборони Ленінградського військового округу.

У 1973 — 1981 р. — начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

У 1981 році вийшов у відставку.

Проживав у Санкт-Петербурзі. Працював завідувачем кафедри Академії цивільної авіації. Був головою об'єднаного комітету ветеранів війни і військової служби — однополчан.

Похований на Нікольському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

ЗванняРедагувати

  • генерал-майор авіації (1957)
  • генерал-лейтенант авіації
  • генерал-полковник авіації

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

ПосиланняРедагувати