Крістоф Празюк
Крістоф Празюк (народився 11 жовтня 1960 року) — французький морський офіцер. 13 липня 2016 року він отримав звання адмірала і призначений начальником штабу ВМС Франції.
| Крістоф Празюк | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 жовтня 1960 (63 роки) Оран, Алжир |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd (1981) і Collège interarmées de Défensed (1997) |
| Знання мов | французька |
| Посада | Chief of Staff of the French Navyd[1], військовий керівникd[2] і CHRO[3] |
| Військове звання | адмірал[d][1] |
| Нагороди | |
Раннє життя та перші завдання
ред.Син адмірала Стефана Празюка,[4] Крістоф Празюк вступив в École NAVALE (фр. École navale) у вересні 1979 р. Після навчання на вертольотоносці «Жанна д'Арк» з 1982 по 1984 рік був призначений на патрульний корабель Альтаїр, а потім на десантний транспортний корабель Champlain, який базується на Реюньйоні. Залишався в основному в зоні навколо Індійського океану до свого наступного призначення на посаду другого командира патрульного Épée на Майотті.[5]
З 1984 по 1989 році, Празюк перебував у підводних силах, служачи спершу на Уессані, потім на Doris оперативним офіцером; був офіцером в комісії практичних занять.[5]
З 1989 по 1991 рік Празюк був направлений у Військово-морську аспірантуру Сполучених Штатів Америки в Монтерей, Каліфорнія, де він отримав ступінь доктора філософії з фізичної океанографії (дослідження фізичної поведінки океанів). Після цього формування керував морським екологічним осередком Тулузи.[5]
Подальший морський шлях
ред.Команди
ред.У 1994 році Празюк став другим командиром корабля « Вар», а наступного року прийняв командування десантним кораблем « Камплайн».[5]
У 1996 році Празюк об'єднав Коледж міжармейської оборони (École de guerre) і став начальником оперативної групи (CGO) на борту протичовнового фрегата Tourville. У 1999 році він прийняв командування Floréal, що базується на Реюньйоні.[5]
Зв'язки з громадськістю
ред.У 2000 році Празюк приєднався до Служби інформації та зв'язків з громадськістю армій (фр. Service d'informations et de relations publiques des armées) — морська піхота (SIRPA — морська піхота), де він виконував функцію заступника командувача, перш ніж взяти на себе провідну роль у 2001 році протягом трьох років. У 2004 році він був призначений головою відділу засобів масової інформації Делегації із захисту комунікацій та інформації (фр. Délégation à l'information et à la communication de la Défense) (DICoD), потім у 2006 році став радником із зв'язку начальника штабу Генерального штабу армій CEMA.[5]
Генеральний офіцер
ред.1 серпня 2009 року Празюк був підвищений до звання контр-адмірала і в серпні 2010 року прийняв командування морськими силами морських піхотинців і коммандос (FORFUSCO) в Лор'яні.[5]
Підвищений до ескадреного віце-адмірала у серпні 2010 року він став директором військового персоналу ВМС Франції та заступником начальника штабу Генерального штабу з людських ресурсів — штабу Генерального штабу ВМС Франції (фр. état-major de la Marine).[5]
Радою міністрів (фр. Conseil des ministers) указом від 6 липня 2016 року Празюк був призначений начальником штабу ВМС (фр. Chef d'état-major de la Marine, CEMM) і з 12 липня був підвищений до рангу адмірал[6], замінивши адмірала Бернара Рогеля, який був підвищений до начальника військового штабу президента Республіки (фр. Chef d'État-Major du Président de la République).
Відзнаки та медалі
ред.- Значок французького парашутиста
- Командор ордена Почесного легіону (2015)
- Кавалер Національного ордена «За заслуги».
- Командор морського Ордену заслуг
- Медаль національної оборони (срібний ступінь)
- Французька пам'ятна медаль
- Медаль НАТО за колишню Югославію
- Орден Командорського Хреста pro Merito Melitensi, військовий варіант (Суверенний військовий Мальтійський орден)
- Орден морських заслуг, великий офіцер (Бразилія)
- Орден «За заслуги» «Тамандуре» (Бразилія)
- Невідома нагорода
- Почесний офіцер ордена Австралії (Австралія) — за визначну службу розвитку оборонних відносин між Австралією та Францією через відданість, лідерство та стратегічне передбачення на посаді начальника штабу ВМС Франції.[7]
- Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», командир
Див. також
ред.- Начальник штабу Генерального штабу армій (франц. Chef d'État-Major des Armées, CEMA) (офіційне позначення)
Примітки
ред.- ↑ а б Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2016. — ISSN 0242-6773
- ↑ Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2010. — ISSN 0242-6773
- ↑ Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2012. — ISSN 0242-6773
- ↑ FORFUSCO. Assigned to Commando de penfentanyo in 1980 Admiral Stéphane Prazuck [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.], on ecole.nav.traditions
- ↑ а б в г д е ж и Biographie du vice amiral d'escadre Prazuck [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] on site of the ministère de la Défense
- ↑ Decree of July 7 2016 [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.], JORF n° 158 July 8
- ↑ 2019-S7 [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] — Honorary Officer (AO) in Military Division (8 October 2019)