Кровна помста

помста родичів, за вбивство або кривдження рідного

Кро́вна по́мста, також венде́та (від італ. vendetta — «помста») — звичай, помста родичів за скривдження або вбивство певної людини.

Вендета

ред.

Назва «вендета» (італ. vendetta — помста) поширена, головним чином, на островах Сардинія і Корсика, де кровна помста зберігалася навіть на початку XX століття.

Основного поширення вендета набуває на початку ХІ століття. Найчастіше вендета була сімейною, тобто за смерть кого-небудь міг мстити не тільки його прямий родич (син, брат, чоловік, отець, дядько), але і подальші покоління. Відомі випадки коли цілі клани мстили за події трьохсотрічної давності, повністю знищуючи одне одного.

У Київській Русі

ред.

З текстів договорів Русі з Візантією 907 і 911 років, із літописної розповіді Нестора про помсту древлянам княгині Ольги випливає, що кровна помста вважалася беззастережним обов'язком всіх родичів потерпілого.

Однак вже у першій статті Короткої редакції Руської Правди (Академічний список) коло осіб, які можуть мститися, обмежується лише найближчими родичами: синами, батьком, племінниками — синами брата і сестри. А у першій статті Поширеної редакції сини сестри не включені до цього переліку взагалі.

Скасування кровної помсти і заміна її вирою в Уставі Володимира Мономаха є одним зі свідчень остаточного вкорінення феодалізму у Київській Русі.[1]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Сліди язичницького праворозуміння у давньоруському праві X — XII ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2011. Процитовано 6 березня 2012.

Посилання

ред.