Вікіпедія

Криміналістична лінгвістика

Криміналістична лінгвістика (Лінгвістична експертиза) — це розділ прикладної лінгвістики, який розробляє і досліджує методи атрибуції текстів сучасних документів з метою використання отриманих результатів у слідчих діях чи судочинстві.

Об'єктами дослідження є тексти усного та писемного мовлення, словесні, літерні, фонетичні та комбіновані позначення, а також паралінгвістичні знакові елементи (жести й міміка)

Основні напрямки ред.

Дослідження в криміналістичній лінгвістиці проводять для того, щоб з'ясувати час та місце створення документа, писаря й автора тексту, наявність силових дій щодо писаря в процесі створення документа, а загалом визначити — підроблений документ чи автентичний. У криміналістичній лінгвістиці широко використовують статистичні методи аналізу тексту.

Криміналістична лінгвістика має дві складові: графологію (лінгво-психологічну науку, яка за почерком встановлює характер і психічний стан людини) і графометрію (лінгво-криміналістична наука, яка за почерком встановлює автора рукописного тексту). Судово-почеркознавча, або лінгвістична експертиза, також допомагає виявити, чи вживає особа застарілі мовні одиниці, ті чи інші ідіоми, професіоналізми, колоквіалізми, і зробити загальні висновки щодо рівня володіння мовою, зокрема вміння застосовувати правила граматики та правильні лексичні відповідники на практиці.

Якщо говорити про почеркознавство, яке складається з фізіографології та психографології, то у криміналістичній лінгвістиці воно допомагає вирішити широке коло завдань.

У США створено КЛС, яка за почерком з певною ймовірністю встановлює, чи правду написала людина. Це різновид так званих детекторів брехні — пристроїв, що їх використовують під час допитів підозрюваних. Висновків доходять на підставі аналізу стилю тексту та його лексичного складу.

Не менше значення має й атрибуція усних текстів. Це особливо важливо для служб, органів слідства, коли, наприклад, маючи запис телефонної розмови, доводиться встановлювати, хто був учасником розмови. Іноді те, що автором усного тексту є конкретна людина, потрібно доводити під час судового розгляду.

Різновиди лінгвістичних експертиз і коло завдань ред.

  • авторознавча експертиза встановлює, хто автор тексту і за яких обставин цей текст створено;
  • експертиза текстів у документальних суперечках досліджує спірні інтерпретації текстів нормативно-правових актів, контрактів, листування, заповітів, розписок і т. ін.;
  • експертиза перекладу (в зіставленні з оригіналом) з'ясовує чи еквівалентний текст (сегмент тексту) його перекладові, як співвідносяться між собою термінологічні позначення в текстах різними мовами, чи дає текст підстави для неоднозначного прочитання та наскільки це відображено в перекладі і т. ін.
  • експертиза тексту в справах про захист честі, гідності й ділової репутації встановлює чи містить текст негативну інформацію про особу, в якій формі (твердження, чи оцінного судження) подано інформацію, чи є підстави вважати, що судження виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі;
  • експертиза тексту щодо закликів до насильницької зміни державного ладу, зміни державних кордонів тощо встановлює чи є в тексті заклики і який зміст цих закликів;
  • експертиза тексту в справах про погрози встановлює чи є в тексті погрози і який зміст цих погроз;
  • експертиза діалогічного тексту (записи переговорів, розмов, інтерв'ю, обмінів СМС-повідомленнями і т. ін.) зазвичай має завданням виявити висловлення, що спонукають адресата до вчинення певних дій (наприклад, у справах про шахрайство), виявити приховані засоби мовленнєвого впливу на особу, встановити в чому полягає такий вплив і т. ін.; специфічним об'єктом дослідження є значення жестів, що супроводжують або замінюють словесні засоби вираження в потоці спонтанного мовлення;
  • експертиза тексту в справах про введення в оману (переважно стосується реклами, інструкцій до товарів та лікарських засобів, технічних регламентів, текстових матеріалів на етикетках, упаковці і т. ін.) зазвичай досліджує, чи є в текстовому матеріалі лінгвістичні передумови для двозначного тлумачення якихось його елементів або двозначного тлумачення тексту в цілому, чи є в тексті вказівка на те, що ефект від застосування певного засобу є гарантованим і т. ін.;
  • експертиза тексту в справах про розпалювання міжнаціональної ворожнечі пов'язана з виявленням і аналізом текстових елементів, що вказують на негативне ставлення до представників певної етнічної (расової, релігійної) групи, на вищість однієї етнічної (расової) групи над іншими тощо;
  • експертиза документальних записів власних назв пов'язана із встановленням ідентичності записів, між якими є орфографічні відмінності (у рамках однієї або декількох мов, а також визначенням нормативної (рекомендованої) форми запису власної назви українською або іншою мовою. У справах про забезпечення юридичної охорони товарного знака завданням експерта є зазвичай встановлення подібності власних назв до ступеня сплутування або, навпаки, їх несхожості.

Практичне використання ред.

Результати лінгво-криміналістичних експертиз використовують у судовій практиці.

Варто відмітити, що нинішні зразки почерку, а тим паче друковані тексти, ускладнені абревіатурами, акронімами, усіченнями, смайлами та емотиконами, а це, у свою чергу, значно ускладнює роботу лінгвіста-криміналіста та вимагає високого рівня професіоналізму. Завданням криміналістичної лінгвістики є створення КЛС атрибуції усних та писемних текстів.

В Україні ред.

У 2015 році викладачами КНУ імені Тараса Шевченка був виданий інноваційний словник «Юрислінгвістика. Словник термінів і понять», що включає і наукові питання криміналістичної лінвгістики[1].

Примітки ред.

  1. ↑ Нова спеціалізація – новий словник | Київський університет | Київський університет. kunews.knu.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.

Література ред.

  • Ажнюк Л. В. Лінгвістична експертиза: статус і методологічні презумпції // Мовознавство, 2012. — № 3. — С. 47-64.
  • Ажнюк Б. М. Проверить на слово // Юридическая практика. — № 50. — 2014 — С. 14.
  • Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста. — М., 2009.
  • Богословська М. О. Деякі аспекти судово-лінгвістичної експертизи // Вісник Академії адвокатури України 152 № 2009. — С. 152—158.
  • Литвин Т. Можливості судово-лінгвистичної експертизи на початку ХХІ ст. // Право України. — 2001. — № 1.
  • Свиридова Л. В. Про структуру та основні положення методики судово-авторознавчої класифікаційної експертизи // Актуальні питання судової експертизи та криміналістики. — Харків, 2008.
  • Olsson J. Forensic Linguistics. — Second Edition . — London: Continuum, 2008.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криміналістична_лінгвістика&oldid=36861270